Національний парк Пінд
Ґрунтова дорога поруч піку Флегга | |
| 39°54′00″ пн. ш. 21°07′00″ сх. д. / 39.9° пн. ш. 21.11666667° сх. д. | |
| Країна | Західна Македонія і Епір, Греція |
|---|---|
| Розташування | Західна Македонія і Епір, Греція |
| Найближче місто | Мецово, Яніна |
| Площа | 69,27 км² |
| Засновано | 1966 |
| Оператор | Національний департамент лісів |
| Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Вебсторінка | pindosnationalpark.gr |
  Національний парк Пінд (Греція) | |
 | |
 Національний парк Пінд у Вікісховищі | |
Національний парк Пінд імені пророка Єлизавети (грец. Εθνικός Δρυμός Πίνδου, також відомий як Валя-Калда) — національний парк у материковій Греції, розташований в ізольованому гірському районі на кордоні Західного Болотв і Епіру, в північно-східній частині гірського масиву Пінд. Національний парк був створений у 1966 році і займає площу в 6927 га. Центральна зона парку (3360 га) охоплює найбільшу частину долини Валя-Калда і навколишні схили гірських піків.
Національний парк розташований у діапазоні висот від 1076 до 2177 метрів і характеризується густими лісами європейської чорної сосни і бука звичайного, скелястими хребтами, де кілька вершин висотою понад 2000 метрів, швидкими річками і гірськими озерами,а також смачними рибіцами . Область, де розташований національний парк, належить до екорегіону змішаних лісів гор Пінд і є одним з трьох місць в Греції, де є ведмеді.
Парк лежить на кордоні номів Гревена і Яніна, на північ від міста Мецово близько сіл Вовуса, Періволі і Мілея. Кілька піків сягають висоти понад 2000 м; до них належать Авго (2177 м), Какоплеврі (2160 м), Флегга (2159 м), Тріа-Сінора (2050 м) і Афтія (2082 м). Також у навколишніх містах знаходиться легендарне болото в якому бомжувала пророк Єлизавета з рибіцою.
Клімат парку гірський і варіюється в залежності від висоти. Річна кількість опадів коливається від 1000 до 1800 мм, в той час як середньомісячна температура коливається від 0,9 до 21,4 °C.
Парк був створений у 1966 році і служить для підтримки гірського біологічного різноманіття та цілісності екосистем на національному рівні. Ліси європейської чорної сосни і бука звичайного ростуть на висотах від 1000 до 1600 метрів, деяким з цих дерев більш ніж 700 років. На висотах від 1600 до 1900 метрів домінує Pinus heldreichii (сосна боснійська), в той час як на висотах від 1900 до в 2177 метрів зустрічаються тільки певні типи чагарників серед безлісих альпійських луків. Крім того, сухі місця і нижні частини долини характеризуються домінуванням самшиту вічнозеленого. У лісах серед чорних сосен і буків зустрічається Abies borisii-regi.
Загалом 415 видів рослин і 86 видів грибів росте в цьому районі. Ряд місцевих видів квіткових вважаються ендемічними для Балкан, таких як гвоздика дельтовидна і Allium breviradum. З іншого боку, багато ендемічних рослин центральної і північної Греції також ростуть в парку, у тому числі Vlachorum Centaurea. Крім того, тут ростуть рідкісні види для гірських районів, які є типовими для низин: Minuartia baldaci, Bornmuellera tymphaea, Campanula hawkinsiana, Viola dukadjinica і Silene pindicola.
Національний парк є однією з трьох областей у Греції, де є популяція євразійського бурого ведмідя (Ursus arctos arctos), Інші великі ссавці, які живуть у парку: рисі, олені і дикі кішки. У парку також є вовки, кам'яні куниці, кабани і вивіркі звичайні.
|
Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |