Національний парк долини Кідепо
 | |
| 3°55′48″ пн. ш. 33°48′25″ сх. д. / 3.93° пн. ш. 33.80694444° сх. д. | |
| Країна |  Уганда[1]  |
|---|---|
| Розташування | Північний Регіон, Уганда |
| Найближче місто | Каабонг |
| Площа | 1,442 км² |
| Засновано | 1958 |
| Статус: | IUCN category II |
  Національний парк долини Кідепо (Уганда) | |
 | |
 Національний парк долини Кідепо у Вікісховищі | |
Національний парк долини Кідепо знаходиться на півночі Уганди на кордоні з Південним Суданом і охоплює площу у 1,442 км² у регіоні Карамоджа. Кідепо — це посушлива савана, над якою височіє Гора Морунгол (2,750 м). Національний парк утворює спільну екосистему із заповідником Кідепо в Південному Судані.
Перші спроби охорони долини Кідепо датуються 1958 роком, коли британський колоніальний уряд оголосив долину заповідником.[2]
У 1962 році новий незалежний уряд Уганди під керівництвом Мілтона Оботе перетворив заповідник на Національний парк долини Кідепо.[3] [4]
В екосистемі парку поширені червоні тернові акації, пустельні фініки, ковбасні дерева та віялові пальми.[5] Також присутній молочай канделябровий.[6] Річка Кідепо є оазою у напівпустелі, де проживає понад 86 видів ссавців, включаючи плямисту гієну, лева, гепарда, африканського леопарда, африканського дикого собаку, африканського слона, жирафу, зебру, африканського буйвола, вухату лисицю. У парку також нараховується майже 500 видів птахів.[7]
У 1960-х роках долина Кідепо мала стійку популяцію жирафів Ротшильда, яка налічувала понад 400 тварин. До 1992 року браконьєри винищили майже усіх тварин і в парку лишилося усього лише три жирафи, включаючи одну самицю. У 1997 році наглядач Пітер Мьоллер отримав фінансування від Франкфуртського зоологічного товариства для переселення жирафів із кенійського Національного парку озера Накуру. Одна самиця померла в центрі утримання на озері Накуру. Двох самок і одного самця доправили до Кідепо. У Кідепо самця з'їли леви незабаром після того, як його звільнили. Сьогодні популяція жирафів Ротшильда у парку наближається до 100 особин.[8]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Harmon, David (1998). J. Baird Callicott and Michael Nelson (ред.). Cultural Diversity, Human Subsistence, and the National Park Ideal. Т. The Great New Wilderness Debate. Athens: University of Georgia. с. 217—230.
- ↑ Ross, Jay (5 січня 1983). Warden Task isn't Easy. The Washington Post.
- ↑ Heminway, John (1983). No man's land: the last of White Africa (вид. 1). New York: Dutton. с. 243. ISBN 0525241965.
- ↑ Ross, Iain; Harrington, G. (1968). The practical aspects of implementing a controlled burning scheme in the Kidepo Valley National Park. East African Wildlife Journal. 6: 101—105. doi:10.1111/j.1365-2028.1968.tb00907.x.
- ↑ Field, C. R.; Ross, I. C. (1976). The savanna ecology of Kidepo Valley National Park. African Journal of Ecology. 14 (1): 1—15. doi:10.1111/j.1365-2028.1976.tb00148.x.
- ↑ Fauna of Kidepo National Park. Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 6 грудня 2009.
- ↑ Kalema, Gladys (March 1998). Pritpal, Soorae (ред.). Translocation of Rotschilds giraffes Giraffa camelopardalis rothschildi from Kenya to Uganda (PDF). Re-introduction News. Nairobi: IUCN. 15: 8. Процитовано 11 липня 2012.