Національний характер

Національний характер — сукупність психологічно-ментальних та поведінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільності.

Уперше вивчення психологічних особливостей окремих етнічних груп здійснювалося Школою психології народів, що виникла в Німеччині в середині XIX ст. Для означення специфічних психологічних властивостей того чи іншого етносу Лазарус і Штейнталь, наслідуючи Гегеля й німецьких романтиків, уживали поняття «дух народу». Дослідженню цього питання присвячено й фундаментальну працю Вундта «Психологія народів», де розглядають специфічні особливості глибинних шарів психологічного життя представників різних людських спільнот. У XX ст. дослідження національноuо характеру здійснюється переважно в рамках неофрейдизму та націології. Юнг, зокрема, виводить наявність психологічних відмінностей народів зі своєї концепції архетипів, пов'язуючи їх існування з функціонуванням у підсвідомому певних психологічних структур, що зумовлюють особливі поведінкові прояви і є спільними для представників якогось великого угрупування.

Питання національноuо характеру найбільшою мірою привертало увагу народів, що зазнавали національного гноблення і для яких актуальним було виявлення всіх чинників, що впливали на перебіг національно-визвольної боротьби. Намагаючись виявити умови, за яких уможливлюється досягнення національної незалежності і причини попередніх поразок, українські мислителі — політики-державники, філософи, психологи, представники інших наукових галузей — звертались до особливостей української національної ментальності й психології.

Від середини XIX ст. в Україні бурхливими темпами розвивається етнопсихологія, основоположні ідеї якої сформульовані в роботах історіографічного та культурознавчого характеру (Костомаров, Липинський, Щербаківський, Липа, Чижевський, Мірчук, Крупницький, Ярема, Феденко). Філософські аспекти функціонування мови як чинника етнопсихологічних феноменів досліджувалися у роботах Потебні. Безпосередньо проблемам національного характеру в межах етнопсихології як міждисциплінарного напряму наукових досліджень на українському ґрунті присвячено роботи Кульчицького, Цимбалистого, Яніва, Шлемкевича та інших.

Див. також

• Ментальність
• Історичний менталітет

Література

• Національний характер // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 414. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Національний менталітет // ЕСУ
• Національні типи в літературній творчості Шевченка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 467-474.
• Менталітет етнічний; Ментальність етнічна; Характер національний // Євтух В. Б. Етнічність: енциклопедичний довідник / Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Центр етноглобалістики. — К. : Фенікс, 2012. — С. 205; 317—318. — 396 с.
• Національний характер // Савицька О. В., Співак Л. М. Етнопсихологія. — К.: Каравела, 2011. — 264 с.
• Поліщук І. О. Поняття «національна ментальність» // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Політологія. — 2017. — № 2. — С. 105—113.