Національний інститут аерокосмічної техніки
| Національний інститут аерокосмічної техніки | |
| Дата створення / заснування |
1942  |
|---|---|
 | |
| Коротка назва |
INTA |
| Сфера роботи |
space program of Spaind і повітроплавання |
| Посада керівника організації |
director general of the National Institute for Aerospace Technologyd |
| Країна |
 Іспанія |
| Батьківська організація |
Secretariat of State of Defence of Spaind |
| Дочірня організація |
Centro de Astrobiologíad, El Arenosillo Test Centred, Instituto Tecnológico «La Marañosa»d, General Marvá laboratoryd, Maspalomas Stationd і Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку |
| Розташування штаб-квартири |
Торрехон-де-Ардос і Могер |
| Кількість працівників | ▲1493 осіб (2020) |
| Префікс маршрутизації IPv6 |
2001:720:448::/48[1] |
| Кількість підписників у соціальних мережах |
5536 |
 | |
| Офіційний сайт(кат.)(англ.)(ісп.)(баск.) | |
 Національний інститут аерокосмічної техніки у Вікісховищі | |
40°29′32″ пн. ш. 3°28′37″ зх. д. / 40.492222222222° пн. ш. 3.4770833333333° зх. д.
Національний інститут аерокосмічної техніки (INTA: ісп. Instituto Nacional de Técnica Aeroespacial) — науково-дослідне агентство уряду Іспанії зі штаб-квартирою в Торрехон-де-Ардосі поблизу Мадрида. Засноване в 1942 році, проводить дослідження і розробки в галузі авіації і космосу, а також гідродинаміки.
Бюджет організації перевищує 100 мільйонів € і забезпечується засобами іспанського міністерства оборони, а також коштом прибутку від власних проектів. У 2008 році в інституті працювало 1200 співробітників, 80% з яких були зайняті в області наукових досліджень і розробок (створення нових матеріалів і устаткування, сертифікація авіаційної техніки тощо)[2].
Агентство запустило перший супутник INTASAT 15 листопада 1974 року на борту ракети-носія Дельта.[3] Наступний супутник MiniSat-01 загальною вагою 190 кг був доставлений на орбіту ракетою Пегас в березні 2002 року.[4]
В ході реалізації іспанської програми по запуску мікро- і наносупутників була перерва в 23 роки. У 1997 році роботи по створенню малобюджетних космічних апаратів були відновлені. Нарешті в грудні 2004 року європейська ракета-носій Аріан-5 доставила на орбіту NanoSat-01. В майбутньому планується запуск ще одного супутника SeoSat (Spanish Earth Observation Satellite).
Всі ці супутники спроектовані і виготовлені цілком в Іспанії. Вони базуються на недорогій багатофункціональній платформі зі стандартним інтерфейсом і модулем для корисного навантаження.
Сьогодні під контролем INTA знаходяться Мадридський космічний комунікаційний комплекс і стартовий майданчик El Arenosillo на півдні країни. Саме звідси запускаються в космос метеорологічні ракети типу INTA-255 і INTA-300, які виробляє інститут.
13 лютого 2012 року планується до запуску, розроблений в університеті технологічний супутник Xatcobeo.
- Список авіакосмічних льотно-випробувальних центрів
- ↑ https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=2001:720:448::/48&type=inet6num
- ↑ Inta en Cifras (ісп.). Instituto Nacional de Técnica Aeroespacial. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ INTASAT (NSSDC ID: 1974-089C). National Space Science Data Center Master Catalog. NASA. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 3 листопада 2008.
- ↑ Pegasus Rocket. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2010.
| Пілотована космонавтика | |
|---|---|
| Європа | |
| Азія |  Китай •  Японія •  Монголія •  Корея Північна •  Корея Південна •  Тайвань •  Індонезія •  Малайзія •  Філіппіни •  Таїланд •  В'єтнам •  Бангладеш •  Індія •  Пакистан •  Шрі-Ланка •  Азербайджан1 •  Іран •  Ізраїль •  Арабські Емірати •  Саудівська Аравія •  Казахстан1 •  Туркменістан •  Узбекистан1 |
| Африка | |
| Північна Америка | |
| Південна Америка | |
| Океанія | |
| Міжнародні агентства | |
1 Попередник — космічна програма  СРСР | |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}