На острові
| На острові | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | новела | |||
| Автор | Михайло Коцюбинський | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1912 | |||
| Опубліковано | 1913 | |||
|
| ||||
На острові — новела українського письменника Михайла Коцюбинського, написана у 1912 році.
Опис життя на острові: місцевого побуту та природи.
Нескінченність життя, його постійне відродження, символом якого у новелі є квітка агави.
У 1911 році, перебуваючи на острові Капрі на запрошення М. Горького, М. Коцюбинський написав М. Могилянському: «…думаю зробити спробу написати щось про Капрі — се мають бути дрібнички, враження, картинки, сонце, море, природа і трошки людини, яка усе те любить»[1].
По поверненню, Коцюбинський з Чернігова писав Горькому: «Я вже почав працювати. Написав два оповідання та хочу впорядкувати свої капрійські враження»[2].
Новела була вперше надрукована у «Літературно-науковому віснику» у 1913 році.
Події у новелі передаються через думки людини, яка приїхала на острів задля відпочинку.
Чоловік подумки висловлює власні враження: йому подобається рух людей на вулицях; він відмічає дзвони годинника на башті, які можуть бути поважними або скромними. Його увагу привертає гора Монте Соларо, оповита сивим туманом.
Окреме місто в його думках займає море і старий рибак Джузеппе. Джузеппе завжди співає, радіючи життю і саме це подобається оповідачеві.
Далі — зустрічі очима із вродливою незнайомкою, роман на рівні поглядів.
Та понад усіма іншими — враження від агави, квітки, яка «цвіте, щоб умерти, і умирає, щоб цвісти»[3].
За словами українського літературознавця Сергія Єфремова, М. Коцюбинський написав «нарешті ті твори», у тому числі й новелу «На острові», «якими він себе вкоронував як дозрілий майстер слова»[4].
Як наведено у журналі «Слово і Час», «… в оповіданні „На острові“… Коцюбинський майстерно передає цілий спектр пленерних вражень героя»[5].
У статті, опублікованій у збірнику наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, зазначено, що «У своїй новелі „На острові“ М. Коцюбинський із художньою яскравістю і психологічною точністю з текстовим і підтекстовим смисловими ритмами змальовує свідомість, її складні імпульси і функціонали, її безперервний плин»[6].
- ↑ Читомо (17 вересня 2023). Мистецтво споглядання: чим для нас важливий Михайло Коцюбинський. chytomo.com (укр.). Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ Емануела Зґамбаті. Італія Михайла Коцюбинського та Лесі Українки: два обличчя одного міфу — Журнал «Всесвіт». www.vsesvit-journal.com. Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ Коцюбинський. На острові. — С. 6. УКРЛІТ.ORG. Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ Михайло Коцюбинський. Критика. Творчий спадок Михайла Коцюбинського в оцінках Сергія Єфремова на сорінках часопису «Книгарь» (1917–1919 роки). md-eksperiment.org (укр.). Процитовано 9 листопада 2023.
- ↑ Дем'яненко, Людмила. Імпресіонізм у музиці та літературі (Михайло Коцюбинський та Клод Дебюссі). Слово і час. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 09.11.2023.
- ↑ Зайцева, Олена. Новела "На острові" Михайла Коцюбинського кризь призму техніки потоку свідомості. dspace.hnpu.edu.ua. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Процитовано 09.112023.