Небо (РЛС)
«Небо» — сімейство російських радіолокаційних станцій метрового діапазону хвиль. Розробник — Нижньогородський науково-дослідний інститут радіотехніки (ННДІРТ). Випускалася у версіях для військ протиповітряної оборони та для сухопутних військ. У варіанті ППО антенна система складніша, час монтажу та демонтажу значно більший, можливості станції ширші. У варіанті для сухопутних військ антенна система спрощена для підвищення мобільності.
РЛС метрового діапазону хвиль для військ ППО СРСР.
- «Небо» 55Ж6 — трикоординатна транспортабельна версія.[1][2] Розробка ННДІРТ — 1982—1987 рік. Початок постачання до ЗС СРСР — 1986 рік. Дальність виявлення цілі типу винищувача:[3] на висоті 20 км — до 400 км; на висоті 500 м — до 65 км.
- «Небо-У» 55Ж6У (експортна версія «Небо-УЄ» 55Ж6УЄ) — модернізація РЛС 55Ж6 «Небо». Розробка ННДІРТ — 1986—1992 роки. Початок постачання до ЗС Росії 1995 рік. На початок 2011 рік станція у виробництві.[4][5][6] Максимальна кругова помилка відстані становить 60 м, а в азимуті — 10°. Точність виміру висоти становить 400÷600 м, в залежності від висоти цілі. РЛС викриває цілі на висоті 500 м на дальності 65 км, а на висоті 20 км — на дальності понад 400 км. У 2006—2011 роках промисловість виготовила 17 станцій.[7] На 2011 рік велися роботи з модернізації станції (ДКР «Ніобій», 55Ж6УМ). На 2016 станція у виробництві, виробник Нижньогородський телевізійний завод. У травні 2016 року надійшла на озброєння військ Західного військового округу Росії. Влітку 2017 року надійшла на озброєння військ Центрального військового округу Росії.
- «Небо-УМ» — пересувна трикоординатна станція радіолокації середніх і великих висот режиму чергування, що представляє подальшу модернізацію РЛС 55Ж6У «Небо-У», з 2017 року почала постачатися до військ[8]. Виявлення аеродинамічних та балістичних цілей, джерел радіоелектронних перешкод на висоті до 80 км та в радіусі до 600 км.
- «Небо-T» — поступають до військ ППО Росії з 2020 року.[9] «Небо-T» є глибокою модернізацією РЛС «Небо-У» 55Ж6У. За своїми ТТХ істотно перевершують аналоги, здатні швидше знаходити й з високою точністю супроводжувати аеродинамічні та балістичні цілі в радіусі до 600 км. У січні 2022 року «Небо-Т» заступили на бойове чергування дивізії ППО Росії до ЦВО у регіонах Поволжя та Уралу.
РЛС метрового діапазону хвиль для сухопутних військ.
- «Небо-СВ» 1Л13 — двокоординатна мобільна версія станції «Небо» 55Ж6 для сухопутних військ.[10][11][12] Дальність виявлення цілі типу винищувач[13] на висоті 27 км — до 350 км; на висоті 500 м — до 60 км. Створено з урахуванням РЛС «Небо» 55Ж6. У комплект станції також входив радіолокаційний запитувач системи свій-чужий зі своєю антеною. Для отримання третьої координати (висоти цілі) станція могла сполучатися з радіовисотоміром. Зараз (2014 рік) станції знаходяться в експлуатації.
- «Небо-СВУ» 1Л119 — трикоординатна станція, розвиток «Небо-СВ». Дальність виявлення цілі типу винищувача:[14][15] на висоті 20 км — до 380 км; на висоті 500 м — до 65 км. Час розгортання/згортання: не більше 30 хвилин.
«Небо-М» 55Ж6М (експортна версія «Небо-МЕ» 55Ж6МЕ) — новий тридіапазонний комплекс з роздільними РЛС сантиметрового (модифікація РЛС 64Л6 «Гамма-С1»), дециметрового (модифікація РЛС «Противник-Г») та метрів РЛС «Небо-СВУ»). Імовірний початок постачання до ЗС Росії — 2012 рік.[16][17][18] Влітку 2017 комплекс надійшов на озброєння військ Центрального військового округу Росії.
«Небо-СВУ» знаходиться на озброєнні Ірану.
9 квітня 2023 стало відомо про знищення РЛС «Небо-СВУ», але де і коли це сталося невідомо[19].
16 квітня 2024 року СБУ Збройних сил України вразило РЛС далекої дії в Брянській області РФ, яка контролювала небо на 700 км. вглиб України[1] Це вже другий комплекс, який було уражено силами СБУ.
03 жовтня 2024 року стало відомо про ураження Силами оборони України станццію РЛС Небо М, ракетами ATACAMS місце ураження не позначено.[1] За підрахунками, у Росії залишилося лише 10 таких станцій. Вартість одної станції від 100 млн доларів. [20]
- ↑ а б РЛС 55Ж6-1 «НЕБО» | Анализ Вооруженных Сил России. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ RusArmy.com — Радиолокационная станция «Небо»
- ↑ Russian / PLA Low Band Surveillance Radar Systems (Counter Low Observable Technology Radars)
- ↑ НЕБО-УЕ. ОАО ФНПЦ «ННИИРТ». Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ RusArmy.com — Радиолокационная станция «Небо-УЕ»
- ↑ MilitaryRussia.Ru — отечественная военная техника (после 1945 г.) | Статьи
- ↑ Ідентифікація ворога: російські РЛС для контролю повітряної обстановки. Ч.1. https://defence-ua.com. 18.09.2021. Процитовано 05.03.2022.
- ↑ Новую РЛС "Небо-УМ" получила дивизия ПВО в Воронежской области. militarynews.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2023. Процитовано 25 вересня 2023.
- ↑ Для проверки новой РЛС «Небо-Т» в воздух подняли самолеты Су-34
- ↑ РЛС 1Л13-3-1 «НЕБО-СВ» | Анализ Вооруженных Сил России. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ 1Л13 Небо-СВ — BOX SPRING | MilitaryRussia.Ru — отечественная военная техника (после 1945 г.)
- ↑ Вестник ПВО
- ↑ Russian / PLA Low Band Surveillance Radar Systems (Counter Low Observable Technology Radars)
- ↑ Russian / PLA Low Band Surveillance Radar Systems (Counter Low Observable Technology Radars)
- ↑ Небо-СВУ — Алмаз-Антей. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 12 вересня 2013.
- ↑ Новейший РЛК «Небо-М» увеличит мощь воздушно-космической обороны России — ОРУЖИЕ РОССИИ, Информационное агентство. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
- ↑ 55Ж6М Небо-М | MilitaryRussia.Ru — отечественная военная техника (после 1945 г.)
- ↑ Russian / PLA Low Band Surveillance Radar Systems (Counter Low Observable Technology Radars)
- ↑ Українські військові показали знищену російську РЛС “Небо-СВУ” (укр.). Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Сили оборони ракетами ATACAMS вразили російську РЛС "Небо-М", - Генштаб. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 жовтня 2024.
- Пухов С. Радиолокационная система «Небо-У» // Армейский сборник: Научно-методический журнал МО РФ. — М.: Редакционно-издательский центр МО РФ, 2016. — № 12. — С. 64. — ISSN 1560-036X.