Негритянська раса
Негритя́нська ра́са — одна з людських рас, відноситься до так званих малих рас. Поширена в тропічних районах Африки на півдні від Сахари. Внаслідок работоргівлі представники негритянської раси були переселені до Нового Світу, де тепер становлять значну частку населення, а в деяких регіонах, наприклад, в Карибському, переважають. Негритянська раса разом з центральноафриканською[ru] і південноафриканською[ru] входять до складу великої негроїдної раси[1]. Представники негритянської раси становлять абсолютну більшість серед усіх негроїдів[2][3].
Негритянська раса поряд з негрільською (центральноафриканською), бушменською (південноафриканської) і іншими виділяється в складі екваторіальної (австрало-негроїдної) раси[ru] в класифікації Я. Я. Рогінського і М. Г. Левіна[ru][4]. У роботах Г. Ф. Дебеца популяції негритянського типу представлені як суданська, нілотська і південноафриканська малі раси африканської гілки негро-австралоїдної раси[5][6], в дослідженнях В. В. Бунака — як суданська, нілотська і негро-гвінейська малі раси африканської гілки тропічного расового стовбура[7][8].
У літературі, що випускається за межами пострадянського простору, стосовно негритянської раси найчастіше застосовують термін «негроїдна» у вузькому сенсі (без пігмеїв і койсаноїдів)[9].
Якщо не брати до уваги порівняно велику довжину тіла і слабкий ріст вусів і бороди, всі інші негроїдні ознаки у представників негритянської малої раси виражені найбільш чітко. В цілому негритянська раса характеризується наступними ознаками[10][3] :
- темна пігментація шкіри, що варіює в різних популяціях від темно-коричневого до синьо-чорного відтінку;
- темний колір райдужки очей;
- кучеряве чорне волосся;
- широка і плоска форма носа;
- дуже товсті губи;
- доліхокранія, менш виражена ніж у представників азійської меланезійської раси, зустрічаються також ознаки мезокранії;
- прогнатизм, розвинений більшою мірою, ніж у меланезоїдів;
- середній або високий зріст;
- витягнута статура;
- вузькі кисті рук і стопи.
Представники негритянської раси різних регіонів досить сильно відрізняються за своїми расовими ознаками: відзначається відмінність у відтінках кольору шкіри, розрізняються ширина носа, товщина губ, а також довжина тіла і деякі інші ознаки[11]. Традиційно виділяють кілька локальних варіантів негритянської раси, званих антропологічними типами[12][13]:
- суданський (негро-гвінейський) тип[ru], в якому найбільш яскраво представлені всі негроїдні ознаки (поширений в Західній Африці на узбережжі Гвінейської затоки — в регіонах Судан і Гвінея);
- центральноафриканський (західно-бантоїдний, палеонегроїдний)[ru] тип, який характеризується нижчим зростом, більш розвиненим третинним волосяним покривом на обличчі та трохи світлішою шкірою, ніж у суданських популяцій (цілком імовірна для цього типу домішка негрильскої раси, поширеної в дощових лісах басейну річки Конго);
- східно-бантоїдний тип[ru] з більш випнутим і вузьким носом і трохи менш товстими губами в порівнянні з суданським типом (поширений в саванах на схід від басейну річки Конго);
- південноафриканський тип[ru]з трохи світлішою шкірою і, можливо, в середньому нижчим ростом, ніж у суданських популяцій (найімовірніше, на появу вказаних ознак могло вплинути змішання негроїдних груп з койсаноїдами, поширених в посушливих районах Південної Африки);
- нільський (східноафриканський) тип[ru], що виділяється самою темною шкірою і високим зростанням як серед негроїдних популяцій, так і в цілому серед всіх інших людей планети, характеризуються менш вираженим прогнатизмом, менш товстими губами, більш вузьким обличчям і вкрай витягнутою статурою з довгими кінцівками (імовірна домішка ефіопської раси, поширеної в саванах Центральної і Східної Африки, у верхній течії Нілу).
Про наявність зазначених типів можна говорити лише приблизно, оскільки всі ці антропологічні типи слабо вивчені, а деякі варіанти так і залишаються недослідженими та неописаними[3][13].
По межах ареалу негритянські раси зустрічаються різного роду перехідні та змішані антропологічні типи — з домішками ефіопської, центральноафриканської, південноафриканської й південноєвропеоїдної рас. Зокрема, у скотарів, що живуть в саванах Західної та Східної Африки, простежується домішка південних європеоїдів і веддоїдів[ru]— в цих популяціях відзначаються високий зріст, часто мають світлішу шкіру, слабше виражений прогнатизм, більш виступає і менш широкий ніс і інші ознаки[14].
- ↑ Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
- ↑ Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
- ↑ а б в Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 167.
- ↑ Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 163—165.
- ↑ Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
- ↑ [1] — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — ISBN 978-5-85270-365-1. Архівовано з джерела 29 грудня 2017(Перевірено 30 грудня 2017)
- ↑ Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 165—166.
- ↑ [2] — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — ISBN 978-5-85270-365-1. Архівовано з джерела 29 грудня 2017(Перевірено 30 грудня 2017)
- ↑ Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Происхождение негрской расы. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 16 квітня 2013.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка)(Перевірено 30 грудня 2017) - ↑ Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
- ↑ Брук С. И., Чебоксаров Н. Н. Расы человека / Редкол.: С. А. Арутюнов, С. И. Брук, Т. А. Жданко, А. Н. Кожановский, Л. Е. Куббель, В. М. Макаревич, А. И. Першиц, В. В. Пименов, П. И. Пучков, Н. Е. Руденский, В. А. Тишков; гл. ред. Ю. В. Бромлей; Науч.-ред. совет изд-ва «Советская энциклопедия», АН СССР; Ин-т этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая // Народы мира: историко-этнографический справочник. — М. : «Советская энциклопедия», 1988. — 4 листопада. — С. 17, 23.
- ↑ Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 167—168.
- ↑ а б Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Первые настоящие негроиды: голоцен. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 2 липня 2015.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка)(Перевірено 30 грудня 2017) - ↑ Пестряков А. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2013. — Т. 22. Нанонаука — Николай Кавасила. — С. {{{сторінки}}}. — ISBN 978-5-85270-358-3. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.(Перевірено 30 грудня 2017)
- Алексеева Т. И. (ред.), Богатенков Д. В., Дробышевский С. В. Антропология: Учебно-методический комплекс [Электронный учебник]. — М. : Институт дистантного образования Российского университета дружбы народов, 2004. — 459 с. (Перевірено 30 грудня 2017)
- Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. Природный ареал западно-экваториальной (негроидной) расы. Негрская раса. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка)(Перевірено 30 грудня 2017) - Дробышевский С. В. (2017). Достающее звено. О негрской и меланезийской расах. Antropogenez.ru. Архів оригіналу за 2016-1-24.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка)(Перевірено 30 грудня 2017) - Негрская малая раса. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 30 грудня 2017.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка)(Перевірено 30 грудня 2017) - Негроиды — Станислав Дробышевский («ПостНаука») на YouTube(Перевірено 30 грудня 2017)