Перейти до вмісту

Негруцький Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Негруцький Сергій Федорович
Народився10 травня 1925(1925-05-10)
Помер12 березня 1998(1998-03-12) (72 роки)
Донецьк
Діяльністьміколог
Галузьмікологія, фізіологія рослин
ЗакладДонНУ
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Відомі учніСухомлин Марина Миколаївна,
Бойко Сергій Михайлович,
Демченко Світлана Іванівна
ДітиНегруцький Борис Сергійович
НагородиОрден Вітчизняної війни II ступеня Заслужений діяч науки і техніки України

Негруцький Сергій Федорович (нар. 10 травня 1925(19250510) — пом. 12 березня 1998(19980312)[1], Донецьк) — доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України[2], заслужений працівник вищої школи, почесний член Українського ботанічного товариства, почесний член Українського товариства фізіологів рослин.

Біографія

[ред. | ред. код]

Сергій Федорович Негруцький народився 10 травня 1925 року в селі Новогригорівка Одеської (нині Миколаївська) області в сім'ї вчителів. З 1932 по 1942 роки навчався в середній школі у місті Верхнє (4 січня 1965 року місто Верхнє було включене до складу міста Лисичанська) Лисичанського району Ворошиловградської області. Отримав атестат «з відзнакою» і в липні 1942 року добровольцем пішов на фронт в Червону Армію. З лютого 1944 року по 1945 рік - курсант Астраханської авіашколи. Після закінчення — гвардії старший сержант 316-ї штурмової авіаційної Мукденської дивізії. Після закінчення Другої світової війни служив у Забайкальському військовому окрузі. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями: «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За оборону Кавказу», «За перемогу над Японією».

У 1947-1951 роках навчався у Воронезькому лісогосподарському інституті, який закінчив з відзнакою, вступивши до аспірантури на кафедру лісової фітопатології цього інституту. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Болезни сосны и борьба с ними в Хреновском бору».

У 1957 році повертається в Україну, де працює спочатку доцентом, а потім завідувачем кафедри ботаніки, фізіології рослин і мікробіології Луганського сільгоспінституту. У 1963 році захистив докторську дисертацію на тему «Гриб Fomitopsois annosa (Fr.) Karst (корневая губка) и патофизиология зараженного им дерева»[3]. У квітні 1965 року затверджено в званні професора.

У 1964—1969 завідувач кафедри біології рослин агрономічного факультету Луганського національного аграрного університету[4]. У 1966 році заснував кафедру фізіології і біохімії рослин біологічного факультету ДонНУ[5], яку і очолював до своєї смерті 12 березня 1998 року. Протягом 1976—1980 років працював деканом біологічного факультету Донецького державного університету[6].

Сфера наукових інтересів

[ред. | ред. код]

Негруцький С. Ф. багато років вивчав кореневу губку (Heterobasidion annosum), що уражає більшість хвойних порід у багатьох країнах (у тому числі в Україні), призводячи до поступового ослаблення й відмирання дерев у хвойних насадженнях[7]. Він заявив про недоцільність проведення санітарних рубок як заходу захисту лісу від цієї хвороби[8]. Вченим у співавторстві було виявлено види деревних, чагарникових і трав'янистих рослин (наприклад, дуб звичайний, береза бородавчаста, липа дрібнолиста, в'яз дрібнолистий, горобина, бузина червона, барбарис, аморфа, акація жовта і ін.), у яких кореневі виділення і фітонцидна активність коренів викликають суттєвий інгібуючий вплив на ріст міцелію кореневої губки[9]. Було також спеціально виведено штами грибів Peniophora gigantea і Hirschioporus abietinus, що вирізняються високою інгібуючою активністю по відношенню до кореневої губки та на їх основі налагоджено виробництво препаратів (пеніофорин і хіршіопорин). Також виявлено, що гриби Flammulina velutipes, Pleurotus ostreatus, Lentinus edodes, L. lepidens, Agrocybe aegerita є активними конкурентами штамів Heterobasidion annosum.

У сферу його наукових інтересів увійшло насіння сосни звичайної. Було запропоновано додаткову ознаку визначення якості насіння для відтворення сосни звичайної, а саме вміст білка[10].

Ряд робіт С. Ф. Негруцького було зосереджено на молокозгортаючій активності таких грибів, як Hirschioporus laricinus (P. Karst.), Irpex lacteus (, Fr. ), Fr., Coltricia perrenis (L.: Fr.) Murr., Amyloporia lenis (P. Karst.) Bondartsev & Singer ex Bondartsev, Tyromyces revolutus (Bres.) Bond. el Sing. Було створено та запатентовано нові штами, поживні середовища та інші винаходи, що безпосередньо використовуються при отриманні молококозгортаючих ферментів.

Патенти

[ред. | ред. код]

Негруцький С. Ф. є співавтором 14 патентів.

Назва патенту Автори патенту
1 Лабораторна ферментаційна установка для культивування базидіоміцетів [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Негруцький Сергій Федорович, Полях Віктор Олександрович, Федотов Олег Валерійович, Бойко Михайло Іванович
2 Штам соматичних структур макроміцета tyromices revolutus (bres.) bond. et sing. – продуцент молокозсідного ферменту [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Негруцький Сергій Федорович, Бойко Михайло Іванович, Федотов Олег Валерійович
3 Штам соматичних структур базидіального гриба amyloporia lenis ( karst.) bond. et sing. kb-92 (a-004) – продуцент протеолітичних ферментів [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Негруцький Сергій Федорович, Бойко Михайло Іванович, Федотов Олег Валерійович, Стадничук Володимир Михайлович, Агужен Яна Генадіївна
4 Живильне середовище для роботи з чистими культурами вищих базидіоміцетів – об’єктів промислового вирощування [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Сичьов Петро Антонович, Тимофєєв Олексій Анатолійович, Ткаченко Наталія Петрівна, Негруцький Сергій Федорович, Каліберда Генадій Володимирович
5 Поживне середовище для селекції та гібридизації штамів гливи звичайної [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Сичьов Петро Антонович, Каліберда Генадій Володимирович, Ткаченко Наталя Петрівна, Негруцький Сергій Федорович, Тімофеєв Олексій Анатолієвич
6 Штам соматичних структур макроміцету ніrsсніороrus laricinus (karst.) ryv. a-032 — продуцент молокозсідального ферменту [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Бойко Михайло Іванович, Нікітіна Ольга Олександрівна, Негруцький Сергій Федорович, Федотов Олег Валерійович
7 Штам соматичних структур макроміцету амylороrіа lenis (karst.) bond. et sing. kb-92 (a-004)-продуцент молокозсідального ферменту [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Негруцький Сергій Федорович, Федотов Олег Валерійович, Бойко Михайло Іванович
8 Живильне середовище для росту штаму м-81 hirschioporus laricinus – продуценту молокозсідного ферменту [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Нікітіна Ольга Олександрівна, Негруцький Сергій Федорович, Бойко Михайло Іванович
9 Живильне середовище для одержання спорової маси peniophora gigantea (fr.) mass. [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Фільчаков Леонід Павлович, Негруцький Сергій Федорович
10 Живильне середовище для вирощування штаму м-81 hirschioporus laricinus-продуцента молокозгортаючого ферменту [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Борисенко Ольга Олександрівна, Бойко Михайло Іванович, Негруцький Сергій Федорович, Федотов Олег Валерійович
11 Спосіб отримання молокозсідального ферментного препарата [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Мірошніченко Тетяна Володимирівна, Негруцький Сергій Федорович, Бойко Михайло Іванович
12 Поживне середовище для вирощування peniophora gigantea (fr) mass [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Фільчаков Леонід Павлович, Негруцький Сергій Федорович, Гутіна Наталія Миколаївна, Кроник Євгенія Георгіївна
13 Субстракт для вирощування істівного гриба гливи звичайної [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Кисаров Генадій Миколайович, Зубченко Лілія Івановна, Негруцький Сергій Федорович, Ерьоменко Микола Павлович, Сичьов Петро Антонович, Кіпень Ана Миколайовна
14 Штамм hirschioporus laricinus m-81(karst)ryv -продуцент молокозвертаючого ферменту [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] Соболь Михайло Онисимович, Мірошніченко Тетяна Володимирівна, Негруцький Сергій Федорович, Варенко Юрій Степанович, Бойко Михайло Іванович

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Негруцкий С. Ф. Болезни плодовых растений : учебное пособие. — Донецк : Юго-Восток, 1998. — 159 с. — ISBN 966-7239-28-4.
  • Негруцкий С. Ф., Фильчаков Л.П. Методические указания к применению дисперсионного анализа для статистической обработки экспериментальных данных по физиологии растений. — Донецк : ДонГУ, 1992. — 71 с.
  • Негруцкий С. Ф. Физиология и биохимия низших растений : учебное пособие. — К. : Высшая школа, 1990. — 191 с. — ISBN 5-11-002081-7.
  • Негруцкий С. Ф. Корневая губка. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Агропромиздат, 1986. — 196 с.
  • Негруцкий С. Ф. Микология. Биология и экология грибов: учебное пособие. — Донецк : ДонГУ, 1984. — 124 с.
  • Негруцкий С. Ф., Фильчаков Л.П. Методические указания к математической обработке результатов экспериментов по физиологии растений. — Донецк : ДонГУ, 1984. — 12 с.
  • Негруцкий С. Ф. Липидный обмен растений : учебное пособие. — Донецк, 1976. — 96 с.
  • Негруцкий С. Ф. Углеводный обмен растений : учебное пособие. — Донецк : Донецкий университет, 1975. — 67 с.
  • Негруцкий С. Ф. Корневая губка. — М. : Лесная промышленность, 1973. — 199 с.
  • Негруцкий С. Ф. Большой практикум по физиологии растений. — Донецк, 1971.
  • Черемисинов Н. А., Негруцкий С. Ф., Лешковцева И. И. Грибы и грибные болезни деревьев и кустарников : справочное пособие для определения грибов по растениям-хозяевам. — М. : Лесная промышленность, 1970. — 392 с.
  • Negruzky S. F., Nikitina O. A., Boyko S. M. Effect of various sugars upon biosynthesis of milk-coagulative ferments and growth of Hirschioporus laricinus and Irpex lacteus white rot // Ninth International conference. — Carcans, 1997 — poster №41.
  • Бойко С. М., Негруцкий С. Ф. Влияние различных углеводов на образование экзобелков штаммов Irpex lacteus Fr. - продуцентов протеиназ молокосвертывающего действия // Тезисы докладов вузовской научной конференции профессорско-преподавательского состава по итогам научно-исследовательской работы: Естественные дисциплины. — Донецк, 1997. — С. 55-56.
  • Бойко С. М., Негруцкий С. Ф. Особенности образования молокосвертывающего фермента штаммами Irpex lacteus Fr. // Материалы I Международной конференции: «Методологические основы познания биологических особенностей грибов  - продуцентов физиологически активных соединений и пищевых продуктов». — Донецк, 1997. — С. 27-29.
  • Бойко С. М., Негруцкий С. Ф. Влияние температуры на рост штаммов Irpex lacteus Fr.  - продуцентов протеиназ молокосвертывающего действия // Тезисы докладов V Всеукраинской студенческой научной конференции «Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов». — Донецк, 1995. — С. 131-?.
  • Бойко С. М., Негруцкий С. Ф. Рост и молокосвертывающая активность штаммов Irpex lacteus Fr. Elenh., произроставших на различных средах // Тезисы докладов IV Всеукраинской студенческой научной конференции «Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов». — Донецк, 1994. — С. 146-?.
  • Носков В. И., Негруцкий С. Ф. К вопросу о происхождении ведьминых метел на сосне // Научные записки Воронежского лесотехнического института. — Воронеж, 1956. — Т. XV. — С. 207—210.
  • Федотов О.В., Негруцький С.Ф., Бойко М.І. Порівняльна характеристика грибів порядку Aphyllophorales – продуцентів молокозгортаючих ферментів // Український ботанічний журнал. — 1997. — Т. 54, № 2. — С. 145-152.

Лесной журнал

[ред. | ред. код]
  • Еремка Е.В., Негруцкий С.Ф. Изменение изоферментных спектров оксидоредуктаз сеянцев под влиянием хрома // Лесной журнал. — 1987. — № 6. — С. 33-37.
  • Негруцкий С.Ф. О некоторых особенностях зараженности кедра корневой губкой // Лесной журнал. — 1963. — № 2. — С. 22-26.
  • Негруцкий С.Ф. О некоторых особенностях распространения корневой губки в сосновых насаждениях // Лесной журнал. — 1961. — № 6. — С. 35-38.
  • Негруцкий С.Ф. Об интенсивности санитарных рубок, проводимых в целях борьбы с корневой губкой // Лесной журнал. — 1960. — № 1. — С. 162-?.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. 90-річний ювілей Сергія Федоровича Негруцького. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
  2. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРИБА PENIOPHORA GIGANTEA (FR.) MASS. — ПРИРОДНОГО АНТАГОНІСТА HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
  3. гнили сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в Нижнем Прикамье и меры по снижению их вредоносности :на примере Национального парка "Нижняя Кама"[недоступне посилання з липня 2019]
  4. www.lnau.lg.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
  5. bio.donnu.edu.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  6. bio.donnu.edu.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
  7. КОРЕНЕВІ ГНИЛІ ХВОЙНИХ ПОРІД: МЕХАНІЗМИ ЗАПОБІГАННЯ. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  8. Лісовий вісник № 10 (61) 2016[недоступне посилання]
  9. biodat.ru. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
  10. Бойко М. И., Негруцкий С. Ф. Содержание белка - дополнительный признак определения качества семян для воспроизводства сосны обыкновенной. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.