Нездименко Калістрат Юхимович
| Нездименко Калістрат Юхимович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 21 вересня 1895  Бузівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська округа, СРСР |
| Помер | 1958 |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |   |
Калістрат Юхимович Нездименко (21 вересня 1895, село Бузівка, тепер Магдалинівського району Дніпропетровської області — 1958) — український радянський діяч, голова Оргкомітету Президії ВЦВК по Кам'янець-Подільській області. Член ЦВК Української СРР з 1929 по 1931 рік. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
Народився в родині селянина-бідняка. Освіта початкова. З тринадцятирічного віку наймитував у поміщицьких економіях. Потім переїхав до Санкт-Петербурга і з 1910 року працював токарем по металу Путіловського заводу.
У 1915 році брав участь у страйку на пароплаві «Ольга» Балтійського флоту, за що був відправлений на німецький фронт.
З 1915 по 1917 рік служив у російській імператорській армії, учасник Першої світової війни. З лютого 1917 року — голова полкового комітету.
У листопаді 1917 — травні 1918 року — командир роти червоногвардійського загону Бондаря в місті Нижньодніпровську Катеринославської губернії. З травня 1918 по травень 1922 року служив у Червоній армії. Брав участь у боротьбі проти українських повстанських загонів на Полтавщині та Катеринославщині.
З 1922 року — на керівній радянській та партійній роботі на Катеринославщині, Полтавщині та Вінниччині. З 1922 року працював головою виконавчого комітету районної ради. З 1932 року — голова районної планової комісії.
У 1933 році призначений членом партійної трійки Комісії партійного контролю по Вінницькій області.
У 1933—1934 роках — завідувач організаційного відділу і заступник секретаря Вінницького міського комітету КП(б)У. У 1935—1937 роках — голова виконавчого комітету районної ради Вінницької області. З 1934 по 1937 рік обирався членом Вінницького обласного комітету КП(б)У, членом бюро Шепетівського окружного комітету КП(б)У.
У 1937 році — 1-й секретар Ізяславського районного комітету КП(б)У Шепетівського округу Вінницької області.
У 1937—1938 роках — голова Організаційного комітету Президії ВУЦВК по Кам'янець-Подільській області.
До 1941 року — начальник Дніпропетровського річкового порту Дніпровського пароплавства, спеціальний уповноважений Народного комісаріату річкового флоту СРСР із керівництва річковим флотом в районі Дніпропетровська.
У 1942—1944 роках — начальник Новосибірського річкового порту.
З 1946 року — директор Дніпропетровської кондитерної фабрики.
Подальша доля невідома.
- орден «Знак Пошани» (6.09.1943)
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |