Нейман Товіель Мойсейович
| Нейман Товіель Мойсейович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 1863 Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 1918 | |||
| Суми, Харківська губернія, УНР | ||||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Жанр | пейзаж і портрет | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1894) | |||
| Діяльність | художник, art educator | |||
| Батько | Нейман Мойсей Самуїлович | |||
| Брати, сестри | Нейман Самуїл Мойсейович | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Товіель Мойсейович Нейман (1863, Євпаторія, Таврійська губернія — 1918, Суми, Харківська губернія) — російський художник караїмського походження, статський радник.
Народився 1863 року в Євпаторії в караїмській родині. Батько Мойсей Самуїлович Нейман — меламмед і молодший хазан при євпаторійській великій кенасі[1]. Мати (друга дружина батька) Анна Авраамівна Рофе, донька сімферопольського міщанина. З 1885 по 1894 рік як вільний слухач Товіель Нейман навчався в Імператорській Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. У 1892 році удостоєний малої срібної медалі академії. 8 липня 1894 року отримав звання некласного художника[2]. Багато років працював учителем малювання та чистописання в Урюпінському реальному училищі[3], потім — у Сумах [4].
У 1907 році був проведений у статські радники[5]. На 1917 був підвідомчим Таврійського та Одеського караїмського духовного правління в ст. Урюпінській[6].
Працював над написанням видів «печерного міста» Чуфут-Кале, які планувалося придбати для музею при караїмській національній бібліотеці «Карай-Бітіклігі», але через громадянську війну це не було реалізовано [4]. У зібраннях Одеського художнього музею зберігається картина Товіеля Неймана «Циган зі скрипкою», датована 1893 роком[7]. Однак, на думку В. Абрамова, насправді, картина належить авторству художника Олександра Неймана і була написана ще до народження Товіеля Неймана[8].
Помер 1918 року в Сумах[9].
- Орден Св. Станіслава 3-го ступеня (1901)[10]
- Орден Св. Анни 3-го ступеня (1905)[11]
- Орден Св. Станіслава 2-го ступеня (1907)[12]
- Орден Св. Анни 2-го ступеня (1911)[13]
- ↑ Ельяшевич В. А. Верноподданные своего народа : Моисей Самуилович и Самуил Моисеевич Нейманы (окончание, начало в №13) // Известия Духовного управления религиозных организаций караимов Украины. — Евпатория, 2014. — № 14 (23) (1 січня). — С. 18.
- ↑ Живописцы // Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764—1914 / сост. С. Н. Кондаков. — СПб. : т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — Т. 2. — С. 138.
- ↑ Памятная книжка области войска Донского на 1896 год. — Новочеркасск : Областная войска Донского типография, 1896. — С. 121.
- ↑ а б Ельяшевич, 1993, с. 151.
- ↑ Правительственные распоряжения. — Журнал Министерства народного просвещения. — 1907. — Липень. — С. 5.
- ↑ Справочный отдел. — Известия Таврического и Одесского караимского духовного правления. — Евпатория, 1917. — № 1 (20 травня). — С. 8.
- ↑ Одесский художественный музей. Живопись XVI — начала XX веков. Каталог. — Одесса, 1997. — С. 104.
- ↑ Абрамов В. О художнике Александре Неймане (1831 – после 1871). — Альманах «Дерибасовская-Ришельевская». — Одесса, 2020. — № 83. — С. 233.
- ↑ Хроника (От наших корреспондентов) : Сумы. — Известия караимского духовного правления. — Евпатория, 1918. — № 2 (грудень). — С. 35.
- ↑ Правительственные распоряжения : Высочайшие награды. — Журнал Министерства народного просвещения. — 1901. — Лютий. — С. 61.
- ↑ Правительственные распоряжения. — Журнал Министерства народного просвещения. — 1905. — Лютий. — С. 59.
- ↑ Правительственные распоряжения. — Журнал Министерства народного просвещения. — 1907. — Лютий. — С. 59.
- ↑ Правительственные распоряжения. — Журнал Министерства народного просвещения. — 1911. — Лютий. — С. 130.
- Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимский биографический словарь (от конца VIII в. до 1960 г.) / Б. С. Ельяшевич. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — Кн. 2. — 238 с. — («Народы и культуры»). — 250 екз. — ISSN 0868-586X.