Ненсі Сінатра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ненсі Сінатра
Nancy Sinatra
Зображення
Зображення
Ненсі Сінатра (1960-ті)
Основна інформація
Повне ім'яNancy Sandra Sinatra
Дата народження8 червня 1940(1940-06-08) (84 роки)
Місце народженняСША Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі
Роки активності1957 — наш час
ГромадянствоСША США
Професіяспівачка
акторка
ОсвітаUniversity High Schoold
Інструментивокал[d]
Моваамериканська англійська
ЖанрПоп-музика
ЧленствоSAG-AFTRAd і Гільдія кіноакторів США
СпівпрацяЛі Хейзлвуд[en]
ЛейблиRCA Victor[d], Reprise Records, Private Stock Recordsd, Elektra Records, Buena Vista Recordsd і Attack Recordsd
Нагороди
БатькоФренк Сінатра[1]
МатиNancy Barbatod[1]
У шлюбі зTommy Sandsd і Hugh Lambertd
Діти (2)AJ Lambertd[1] і Amanda Lambertd[1]
Брати, сестриFrank Sinatra Jr.d і Tina Sinatrad
nancysinatra.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ненсі Сандра Сінатра (англ. Nancy Sandra Sinatra; нар. 8 червня 1940, Джерсі-Сіті, США) — американська співачка, акторка, старша дочка Френка Сінатри. Одна з найпопулярніших виконавиць другої половини 1960-х років.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ненсі народилася в родині відомого американського співака Френка Сінатри та Ненсі Барбато і мала молодшого брата Френка та сестру Тіну. У 1944 році Френк присвятив своїй чотирирічній донечці пісню «Nancy (With the Laughing Face)».

У 1949 році родина розпалася: батьки Ненсі фактично розійшлися, хоча сам процес розлучення тривав ще два роки.

Але Френк не залишив своїх дітей напризволяще і продовжував перейматися їхньою долею. Так, у 1957 році Ненсі знялася разом із батьком у фільмі й це стало стартом до її акторської кар'єри, а в 1959 році вона дебютувала у телешоу, ведучим якого був Френк Сінатра, а запрошеним гостем — Елвіс Преслі, який перебував у зеніті слави. Майже через десять років Ненсі та Елвіс уже разом зіграють у картині «Спідвей[en]», але тоді це були її перші кроки до майбутньої популярності.

Френк Сінатра та його дочка Ненсі
Обкладинка синглу «These Boots Are Made for Walkin'[en]»

Після розлучення зі співаком Томмі Сенсом та виконання кількох пісень Ненсі кардинально змінює свій імідж сором'язливої дівчинки на розкуту й норовливу sexy-girl, яка носить міні-спідниці та черевики на високих підборах. У 1966 році сингл «These Boots Are Made for Walkin'[en]», який написав Лі Хейзлвуд[en] та виконала Ненсі Сінатра, утримувався на першому місці в американському музичному хіт-параді Billboard Hot 100 протягом 14 тижнів, а також підкорив британські чарти продажів платівок. Надалі майже всі хіти співачки будуть відзначені авторством Лі Гейзлвуда.

У 1967 році Ненсі заспівала дуетом разом зі своїм батьком. Їхня пісня «Somethin' Stupid[en]» стала мало не піснею року. Також вона співає разом з Гейзлвудом; зокрема, сингл «Some Velvet Morning[en]» стає визнаним шедевром психоделії, однією з найбільш «химерніших» (у гарному розумінні цього слова) пісень, в якій поєднано дві несумісні одна з одною музичні теми та вокали Гейлзвуда та Ненсі.

Поступово пісні співачки ставали більш ліричними та глибшими у звучанні. Великий вплив на музичну творчість Ненсі Сінатри та Лі Гейзлвуда зробила так звана «вестерн-музика», яка створювалася для американського кіно про Дикий Захід.

Під час війни у В'єтнамі Ненсі двічі вирушала до цієї країни давати концерти спеціально для американських солдатів. Те, що співачка побачила у В'єтнамі, жахливі наслідки цієї війни справили на неї величезне враження. За своїми переконаннями Ненсі стала пацифісткою і часто виступала на антивійськових заходах.

У кінці 1960-х років Ненсі записала пісню «You Only Live Twice[en]» до 5-го кінофільму про Джеймса Бонда. У цей же час вона зіграла разом з Елвісом Преслі у фільмі «Спідвей», а також стала першою співачкою, яка записала пісні в альбомі Елвіса Преслі.

Найвідомішим фільмом за її участю став «Дикі янголи[en]», де разом з нею зіграв Пітер Фонда.

У 1970 році Ненсі виходить заміж за хореографа Г'ю Ламберта. Незабаром кар'єра для неї відходить на другий план, поступаючись родині. У 1972 році вийшов її останній альбом «Woman». Наступного року було видано збірку колишніх шлягерів Ненсі і після цього вона залишає сцену, щоб відпочити та присвятити себе родині. Щоправда, у 1976 році вона записала пісню «Kinky Love», яку заборонили до радіотрансляції «через її непристойний зміст».

У 1981 році вийшов спільний альбом Ненсі Сінатри та Мела Тілліса у стилі кантрі. Через кілька років співачка спробувала свої сили у літературній творчості, видавши книгу спогадів про свого батька Френка Сінатру — «Frank Sinatra, My Father».

У 1995 році Ненсі тріумфально повертається на сцену і щоб привернути увагу до свого нового альбому, вона знялася у весняній сесії журналу «Playboy» (попри те, що їй вже виповнилося 54 роки).

Співачка знову почала співпрацювати з Лі Гейзлвудом і разом вони здійснили концертний тур.

11 травня 2006 року на честь Ненсі Сінатри було відкрито особисту зірку на Алеї слави у Голівуді.

Пісні Ненсі лишаються популярними та затребуваними і через багато десятиліть. У 2003 році Квентін Тарантіно використав версію пісні «Bang Bang (My Baby Shot Me Down)», виконану Ненсі Сінатрою, у своєму фільмі «Убити Білла».

Роббі Вільямс разом з Ніколь Кідман на початку 2000-х виконали «Somethin' Stupid», а у мультфільмі «Шрек 2» Антоніо Бандерас (озвучував Кота в чоботях) виконав «These Boots Are Made for Walkin'».

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  • 1966 — «Boots»
  • 1966 — «How Does That Grab You?»
  • 1966 — «Nancy in London»
  • 1967 — «Country, My Way»
  • 1967 — «Sugar»
  • 1969 — «Nancy»
  • 1972 — «Woman»
  • 1995 — «One More Time»
  • 2004 — «Nancy Sinatra»

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ненсі_Сінатра&oldid=40489680