Перейти до вмісту

Неокесарійська єпархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неокесарійська єпархія
Дата створення / заснування 325 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце розташування Ніксарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата припинення існування 1922 Редагувати інформацію у Вікіданих

Неокесарійська єпархія в Понті - закрита кафедра Константинопольського патріархату (грец.: Μητρόπολις Νεοκαισαρείας; Mitrópolis Neokaisareias) і титулярна церква в Католицькій церкві (лат.: Archidioecesis Neocaesariensis in Ponto).

Історія

[ред. | ред. код]

Неокесарія, що відповідає нинішньому місту Ніксар в Туреччині, була стародавньою єпархією в римській провінції Понт-Полемоніак, заснована в III столітті і зведена до столичної кафедри в IV столітті. Вона входила до Константинопольського патріархату.

Римський мартиролог згадує про таких святих і мучеників Неокесарії Понтійської: Троадій (2 березня)[1], Єпископа Афінодора (7 листопада)[2], Григорія Чудотворця (17 листопада). У Vetus Martyrologium Romanum також згадується Макрин (14 січня).

У «Notitia Episcopatuum» псевдо-Епіфанія, складеному за правління імператора Іраклія I (близько 640 р.), кафедра Неокесарії занесена на 17-е місце в ієрархічному порядку митрополій Константинопольського патріархату[3]; в цій Notitia їй приписуються чотири суфраганські єпархії: Трапезонда, Серасонте, Полемонія і Комана.[4]

У Notitia Episcopatuum, що приписується імператору Леву VI (початок Х ст .), становище провінції дещо змінилося: Неоцесарія перейшла на 18 місце серед митрополій Константинопольського патріархату[5]; суфраганські єпархії — це Серасонте, Полемонія та Комана[6]; згадується нове місце, відсутнє в Notitia трьома століттями раніше, а саме Різео, автокефальна архієпископія[7]. Трапезундська архієпархія з VIII століття була зведена в ранг митрополії; у Нотиції знаходиться на 33 місці серед митрополій патріархату[8].

Серед його єпископів особливо пам’ятається святий Григорій, відомий як тауматург, і видатний богослов. Між 314 і 315 роками в Неокесарії відбувся Синод єпископів, з яких залишилося п’ятнадцять канонів щодо церковної дисципліни.

Під час османської окупації регіону митрополити перенесли свою резиденцію спочатку в Токат, а потім в Уніє . 19 січня 1630 року Константинопольський патріарший синод ухвалив рішення про закриття митрополії Гангра та її об'єднання з Неокесарією, територія якої, таким чином, стала двома несуміжними частинами, відокремленими від території метрополії Амасеї.

Архієпархія проіснувала до XX століття. Після Лозаннського договору, щоб покласти край греко-турецькій війні, у 1923 р . був здійснений обмін населенням між Грецією та Туреччиною, що призвело до повного зникнення присутності православних християн на території архиєпархії.

З XVII століття Неокесарія в Понті вважалася одним з титульних архієпископських осідків Католицької Церкви; місце було вакантним з 30 липня 1967 року.

Хронотаксис архієпископів

[ред. | ред. код]
  • Св. Григорій Чудотворець † (близько 240 - 264 відійшов у відставку)
  • Лонгин † (до 314 - після 325 р.)
  • Теодол † (згадка 344 р.)
  • Святий Мусоній † (за часів Василя Великого
  • Атарбій † (згадується в 381 р.)
  • Доротей † (до 448 - після 451 р.)
  • Евіппій † (згадується в 458 р.)
  • Боспор † (до 536 - після 553 р.)
  • Костянтин † (до 691 - після 692 р.)[9]
  • Григорій II † (до 754 - після 787 р.)[10]
  • Святий Тома † (? - помер близько 812 р.)[11]
  • Стіліан † (приблизно до 880 - після 886 р.)
  • Михаїл † (IX ст.)[12]
  • Костянтин † (IX / Х ст.)[13]
  • Леонтій † (IX / Х ст.)[14]
  • Захарія † (Х ст.)[15]
  • Василій † (документовано між 920 і 944/945 рр.)[16]
  • Никифор † (документовано між 927 і 931 рр.)[17]
  • Миколай † (документовано між Х і XI ст.)[18]
  • Анонім † (Х-XI ст.)[19]
  • Анонім † (згадка 1017 р.)
  • Анонім † (згадка 1023 р.)[20]
  • Теофан (або Теофілат) † (до 1024 - після 1028 р.)
  • Анонім † (перша половина XI ст.)

Хронотаксис титулярних архієпископів

[ред. | ред. код]

Єпископів Неокесарії Понтійської плутають з єпископами Неокесарії Сирійської та Неокесарії Віфінійської, оскільки в наведених джерелах хронотаксис трьох місць не відрізняється.

  • Маріо Альберіцці † (19 січня 1671 — 27 травня 1675 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Джованні а Порта-Латина)
  • Грегоріо Джузеппе Гаетані де Арагонія † (24 лютого 1676 — 2 травня 1695 призначений титулярним патріархом Александрії)
  • Алессандро Сфорца † (13 червня 1695 - ? померла)
  • Помпео Альдрованді † (5 жовтня 1716 — 23 березня 1729 призначений титулярним патріархом Єрусалиму)
  • Буенавентура Кордова Еспіноса де ла Серда † (6 квітня 1761 — 26 червня 1769 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Лоренцо-ін-Панісперна) [21]
  • Джироламо Вольпі † (16 вересня 1776 р. - ? помер)
  • Антоніо Бальдіні † (помер 21 лютого 1820 — 8 травня 1830 )
  • Маттео Євстакіо Гонелла † (20 травня 1850 — 22 червня 1866 призначений єпископом Вітербо)
  • Едвард Генрі Говард † (25 червня 1872 — 12 березня 1877 призначений кардиналом-пресвітером святих Івана і Павла)
  • Гаетано Алоїзі Мазелла † (22 травня 1877 — 14 березня 1887 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Томмазо-ін-Паріоне)
  • П'єр-Жан-Жозеф Субранн † (помер 25 листопада 1887 - 18 червня 1893)
  • Джузеппе Шіро † (помер 29 листопада 1895 — 1 серпня 1927)
  • Джакомо Монтанеллі † (23 листопада 1928 — 17 лютого 1929, наступник архієпископа Верчеллі)
  • Антонін-Фернан Драп'є, OP † (7 жовтня 1929 - 30 липня 1967 помер)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Il Vetus Martyrologium Romanum menziona lo stesso santo con il nome di Troade alla data del 28 dicembre.
  2. ↑ Il Vetus Martyrologium Romanum menziona lo stesso santo alla data del 18 ottobre.
  3. ↑ Gelzer, op. cit., p. 534, nº 24.
  4. ↑ Gelzer, op. cit., p. 539, nnº 240-244.
  5. ↑ Gelzer, op. cit., p. 550, nº 21.
  6. ↑ Gelzer, op. cit., p. 554, nnº 298-301.
  7. ↑ Gelzer, op. cit., p. 551, nº 98.
  8. ↑ Gelzer, op. cit., p. 551, nº 36.
  9. ↑ Concilium Constantinopolitanum a. 691/92 in Trullo habitum (Concilium Quinisextum), edidit Heinz Ohme, adiuvantibus Reinhard Flogaus et Christof Rudolf Kraus, «Acta conciliorum oecumenicorum», series secunda, volumen secundum, pars quarta, Berlin/Boston, 2013, p. 66, nº 24.
  10. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit [Архівовано 2021-01-14 у Wayback Machine.], edizione online nº 2405.
  11. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit[недоступне посилання], edizione online nº 8465.
  12. ↑ Gustave Léon Schlumberger, Sigillographie de l'empire byzantin, 1884, p. 291.
  13. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit[недоступне посилання], edizione online nº 4025.
  14. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit [Архівовано 2021-01-14 у Wayback Machine.], edizione online nº 4594.
  15. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit [Архівовано 2021-01-14 у Wayback Machine.], edizione online nº 28483.
  16. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 20922.
  17. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit [Архівовано 2021-01-13 у Wayback Machine.], edizione online nº 25580.
  18. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit [Архівовано 2021-01-14 у Wayback Machine.], edizione online nº 26040.
  19. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit [Архівовано 2021-01-15 у Wayback Machine.], edizione online nº 31871.
  20. ↑ Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit[недоступне посилання], edizione online nº 11530.
  21. ↑ Detiene allo stesso momento il titolo di patriarca delle Indie Occidentali.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Неокесарійська_єпархія