У 2005 році роман «НепрОсті» вийшов у польському перекладі под назвою «Niezwykli» у видавництві «Czarne». Переклад — Renata Rusznak.
У 2007 році роман «НепрОсті» вийшов в англійському перекладі Вільяма Блекера. Prokhasko T. The UnSimple / T. Prohasko; translated by Uilleam Blacker// Ukrainian Literature. — 2007. — Vol. 2. — Р. 1-52.
У 2009 році роман «НепрОсті» вийшов у російському перекладі[2] у видавництві Ad Marginem Press. Переклад — Е. Левчин, З. Баблоян.
У 2018 році роман «НепрОсті» вийшов у російському перекладі у видавництві «Фоліо». Переклад — Олексій Бінкевич.
Роман складається з 20 ненумерованих частин, що мають окремі заголовки, наприклад, «Шістдесят вісім випадкових перших речень», «Листи до і від Беди», «Ситуації в колориті» тощо. Кожен розділ складається з невеликих нумерованих частин завбільшки з один-два абзаци. У сюжеті, що рухається по колу, щораз виникають подібні персонажі. Лейтмотивно виникає образ жінки, що зветься Анна. Опис подій перемежовується з окремими сентенціями афористичного характеру.
«…Нічого і так не мусиш запам'ятовувати, лапати насильно. Те, що має залишитися, приходить назустріч і проростає. Така собі ботанічна географія — вичерпність радості проростання» (с. 14).
Життя настільки коротке, — казав Франциск, — що час не має ніякого значення. Так чи інакше воно відбувається повністю (с. 38).
«У кожному періоді [життя] — новий сленґ; як нове буття; мови минають повільніше, ніж періоди. Вони накопичуються, займають дедалі більше території, витісняючи мову канонічну — нам вони більше означають. Скоро ми з А. доживемо до того, що зможемо розмовляти лише своїми фразами» (с. 104).
Цікаві речі траплялися іноді, коли сходилися знайомі і їхні знайомі, говорили про знайомих і оповідали історії про знайомих знайомих, почуті від знайомих (с. 126).
«Серед усіх доказів існування Бога цей може вважатися найкращим» (с. 138).
Тарас Прохасько про свій роман «НепрОсті» в інтерв'ю BBC[3]:
Роман був написаний в 2002 році, тобто він уже давніший. Це така — тепер добре пасує слово — альтернативна міфологія Карпат. Ідеться про історію Карпат ХХ століття, чи його першої половини, але в тому сенсі, що Карпати одночасно були і дуже закритою територією, де зберігалося щось дуже архаїчне і автентичне, і разом з тим альтернатива полягає в тому, що Карпати протягом багатьох століть (про що ми рідко думаємо) були надзвичайно відкритою територією, це був магніт, де відбувалися контакти з іншими цивілізаціями, іншими культурами. І це є міф Карпат, відкритих для світу. Окрім того, йдеться про силу слова. Використовуючи образ карпатських мольфарів, тих же «непростих», «земних богів», як це називається у карпатській міфології, я собі подумав про те, наскільки оповідь є важливою для життя не тільки кожної людини — бо як собі розкажеш про своє життя, так воно і буде, — а й про те, наскільки розповіджені сюжети є чимось таким, як нафта, війна, секс, ті речі, про які говорять, що вони є провідними, які ведуть цивілізацію, чи еволюцію.
НепрОстий — у гуцульських говірках на позначення поняття «людина, яка вирізняється з-посеред інших своїми знаннями та вміннями, унаслідок чого може заподіювати шкоду чи приносити користь людям» уживаються назви: непрОстий, земляний бог, розумний. Про походження непрОстих у словнику Зелена записано: Як жінка відбуває менструацію, тоді статеві зносини з нею не дозволені, бо з того родяться так звані непрОсті.
У 2016 році в рамках проєкту NOVA OPERA композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко написали сон-оперу «НепрОсті». Черговий музичний експеримент, цього разу налічує більш як 10 інструментів та до 6 годин безперервної музики. За традицією фрази «перша у світі» цей твір можна назвати першою у світі всеношною оперою. Глядачі на м'яких лежачих місцях, від півночі до світанку слухають історію непрОстих, і можуть заснути та поринути в дрімоту, навіяну музикою.