Несвіцький Олександр Олександрович

Несвіцький Олександр Олександрович
Несвіцький Олександр Олександрович
Народився	21 липня 1855 ; Кременчук, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	16 квітня 1942 (86 років) ; Полтава, Українська РСР, СРСР
Поховання	Монастирське кладовище (Полтава)
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	лікар
Alma mater	Імператорська медико-хірургічна академіяd; Імператорський університет Святого Володимира
Галузь	медицина
Партія	Конституційно-демократична партія
Нагороди	Герой Праці
	Несвіцький Олександр Олександрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Несвіцький.

|партія=

Олександр Олександрович Несвіцький (21 липня 1855(18550721), Кременчук, Полтавська губернія — 16 квітня 1942, Полтава) — український громадський діяч, лікар, хронікер.

Ранні роки та освіта

Олександр Несвіцький народився 21 липня 1855 року в місті Кременчук Кременчуцького повіту Полтавської губернії. Його батько був міським архітектором.

Освіту здобув у Полтавській гімназії. Після цього Олександр вступив до Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії. На п'ятому курсі його заарештували за активну участь у студентському революційному русі, а пізніше — вислали із Санкт-Петербурга та відрахували з академії. Він вступив до Київського університету Святого Володимира, який закінчив 1882 року з дипломом лікаря.

Лікарська діяльність

Лікарську практику з 1880 року проходив у загоні з боротьби з епідемією дифтериту в Полтавській губернії, працюючи його завідувачем.

Після завершення навчання Несвіцький вступив на службу земським лікарем у Кременчуці. 1902 року разом із родиною він переїхав до Полтави, де працював міським лікарем, лікарем-консультантом внутрішніх хвороб при інституті шляхетних дівчат. У місті Несвіцький організував безкоштовну амбулаторію, якою керував понад 30 років. Після цього він керував амбулаторією трикотажної фабрики. У дитячих навчальних закладах Несвіцький започаткував санітарно-гігієнічний нагляд^[1]. Також він запровадив ведення паперових карток пацієнта. Загалом Олександр Несвіцький пропрацював лікарем 61 рік.

Несвіцький був автором наукових праць та статей з медицини.

Громадська діяльність

Несвіцький входив до Конституційно-демократичної партії. Брав участь в організації сільських кооперативів, дитячих ясел, шкіл. Був обраний членом повітової вчительської ради.

Під час Української революції та національно-визвольних змагань 1917—1921 років Олександр Несвіцький занотовував події, що відбувалися в Полтаві, до свого щоденника. На початку 1990-х років рукопис віднайшов робітник Микола Пелих серед макулатури. 1995 року твір опублікував Державний архів Полтавської області під назвою «Полтава у дні революції та в період смути 1917—1922»^[2].

За участь у громадському житті в радянські часи Несвіцького визнали ветераном праці, а його ім'я занесли на Червону дошку пошани. Полтавська окружна рада профспілок присвоїла йому звання «Героя праці».

Останні роки

1938 року Полтавське обласне управління НКВС сфабрикувало проти Несвіцького та його дочки Лідії справу за начебто організацію комітету з надання допомоги арештованим та їхнім сім'ям.

Помер 16 квітня 1942 року в окупованій нацистами Полтаві від інфаркту міокарда^[2]. Був похований на Монастирському цвинтарі. 9 грудня 2022 року на Монастирському цвинтарі віднайдено могилу Олександра Несвіцького^[3].

Родина

Олександр Несвіцький був одружений із Марією Ерастівною (Ерастимівною). У шлюбі народилися сини Олександр і Борис та донька Лідія^[4].

Родина полтавського лікаря Олександра Несвіцького. Зліва направо сидять: дочка Лідія, О. О. Несвіцький, дружина Марія Ерастівна, син Борис; стоїть син Олександр. Фотографія 1915 року
Лікар Олександр Несвіцький із сином Олександром у Полтаві

Вшанування пам'яті

У Полтаві запропоновано встановити меморіальну дошкуна честь Олександра Несвіцького^[1].

За результатами онлайн-голосування, проведеного серед мешканців Полтави 14-28 серпня 2023 року, за перейменування вулиці Герцена на вулицю Олександра Несвіцького висловилася більшість учасників (42,6 %)^[5]. 26 січня 2024 року рішення про перейменування ухвалила Полтавська міська рада^[6].

Праці

Олександр Несвіцький був автором наукових праць на санітарно-лікарські теми у тогочасних періодичних виданнях^[7].

«Исследование гигиенической обстановки народных школ Кременчугского уезда» («Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины», 1893 та окремо)
«Ящур у человека» (журнал «Врач», 1891)
«Меры для борьбы с эпидемией дифтерита» (1890)
«Земская ветеринарная помощь» («Вестник южно-русского. животноводства», 1908)
«Медико-статистический отчёт о движении населения и о состоянии земской медицины в Кременчугском уезде» (1898)
«К вопросу о земской медицине в Кременчугском уезде» (1898)
«Чума» (1910)

Примітки

↑ ^а ^б У Полтаві хочуть встановити меморіальну дошку лікарю та хронікеру подій Української революції Олександру Несвіцькому. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 11 грудня 2022. Процитовано 20 серпня 2023.
↑ ^а ^б Новатор медицини Полтавщини Олександр Несвіцький. Хто він і чому віднайдення його могили – подія. ЗМІСТ (укр.). Процитовано 20 серпня 2023.
↑ У Полтаві відновлюють знайдену могилу співзасновника медицини в області та хронікера Олександра Несвіцького. ЗМІСТ (укр.). 3 січня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.
↑ Особливий фонд лікаря Олександра Несвіцького — цінне джерело з історії краю. Державний архів Полтавської області.
↑ Результати онлайн-голосування за нові назви 61 вулиці Полтавської громади. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
↑ У Полтавській громаді офіційно перейменували ще 61 вулицю (перелік). Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 26 січня 2024. Процитовано 24 лютого 2024.
↑ Павловский И.Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Харьков : САГА, 2009. — С. 137.

Джерела

Білоусько О. А. Новітня історія Полтавщини (перша половина XX століття) : підручник для 10 кл. загальноосвіт. шк / О. А. Білоусько, О. П. Єрмак, В. Я. Ревегук. — Полтава : Оріяна, 2005. — С. 20.
Несвицкий, Александр Александрович // Деятели революционного движения в России : Био-библиографический словарь : От предшественников декабристов до падения царизма. Т. 2 : Семидесятые годы : Вып. 3 : М - Р / Под ред. Вл. Виленского-Сибирякова, Феликса Кона, А. А. Шилова [и др.] ; Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльно-поселенцев. — М. : Всесоюз. о-во полит. каторжан и ссыльно-поселенцев, 1934. — С. 1020-1021. (рос.)
Несвіцький Олександр Олександрович, (1855—1942 рр.) — полтавський лікар, хронікер подій Української революції у м. Полтаві (1917—1921 рр.) // Державний архів Полтавської області. Ф. Р-9188. Оп. 1.
Павловский И.Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Харьков : САГА, 2009. — С. 137. (рос.)

Посилання

Документи та фотографії Олександра Несвіцького на сайті ДАПО

Полтава Кременчук Медицина Історія Біографії

[:0-1] а ^б У Полтаві хочуть встановити меморіальну дошку лікарю та хронікеру подій Української революції Олександру Несвіцькому. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 11 грудня 2022. Процитовано 20 серпня 2023.

[:1-2] а ^б Новатор медицини Полтавщини Олександр Несвіцький. Хто він і чому віднайдення його могили – подія. ЗМІСТ (укр.). Процитовано 20 серпня 2023.

[3] У Полтаві відновлюють знайдену могилу співзасновника медицини в області та хронікера Олександра Несвіцького. ЗМІСТ (укр.). 3 січня 2023. Процитовано 20 серпня 2023.

[4] Особливий фонд лікаря Олександра Несвіцького — цінне джерело з історії краю. Державний архів Полтавської області.

[5] Результати онлайн-голосування за нові назви 61 вулиці Полтавської громади. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.

[6] У Полтавській громаді офіційно перейменували ще 61 вулицю (перелік). Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 26 січня 2024. Процитовано 24 лютого 2024.

[7] Павловский И.Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Харьков : САГА, 2009. — С. 137.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]