Перейти до вмісту

Нечаївка (Черкаський район)

Координати: 49°16′17″ пн. ш. 32°9′54″ сх. д. / 49.27139° пн. ш. 32.16500° сх. д. / 49.27139; 32.16500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Нечаївка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Червонослобідська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080470030090173
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване До 1856 р.
Населення 858
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19641
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°16′17″ пн. ш. 32°9′54″ сх. д. / 49.27139° пн. ш. 32.16500° сх. д. / 49.27139; 32.16500
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Місцева влада
Адреса ради с. Червона Слобода
Карта
Нечаївка. Карта розташування: Україна
Нечаївка
Нечаївка
Нечаївка. Карта розташування: Черкаська область
Нечаївка
Нечаївка
Мапа
Мапа

CMNS: Нечаївка у Вікісховищі

Неча́ївкасело в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Червонослобідській сільській громаді. У селі мешкає 858 людей.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 25 км від міста Черкаси, на лівому березі річки Тясмин, за 25 км розкинулося зі сходу на захід вздовж старої козацької дороги ЧигиринСміла. Лежить серед густого соснового лісу на легких піщаних ґрунтах. Порівняно із пагорбами та ярами правого берега Тясмину, лівий берег схожий на справжнє Полісся.

Історія

[ред. | ред. код]

Відомо, що село виникло в другій половині XVI ст. і, можливо, назва його походить від прізвища сотника Нечая.

Розділяється село хвойним лісом (засаджений у XX ст.) протяжністю 3 км, частина якого, а саме Вовча Балка, була заселена на початку XX ст.

Частина Нечаївки, розташована вздовж Тясмину, має назву «село», а інша — «степ».

У часи Визвольної війни 1648 — 1657 рр. з жителів сіл Вертуни та Нечаївка була створена сотня, яка в складі Черкаського полку під проводом Максима Кривоноса брала участь у боротьбі з польською шляхтою. 

У 20ті — 30-ті роки XX століття чимало жителів села зазнали політичних репресій. Відомі смерті й у 1932—1933 через Голодомор, проте велику кількість жителів села врятувало сприятливе географічне розташування.

В роки німецько-радянської війни село перебувало під німецькою окупацією й було звільнено лише у лютому 1944 р. У боях з нацистами загинуло 192 жителів Нечаївки, 30 осіб вивезено в неволю.

Сьогодні в селі функціонують сільський клуб, загальноосвітня школа I-II ступенів, бібліотека, один магазин.

Діє церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована в другій половині XVIII.

Згадки про село

[ред. | ред. код]

Л. Похилевич : "...село на лівій стороні річки Тясмин, який утворює тут найширший ставок на три версти завдовжки та до версти завширшки. Жителів обох статей 936... Церква Різдво-Богородична, дерев'яна. 6-го класу; землі має 36 десятин, побудована в другій половині минулого століття"[a][1].

Карта 1865 р., де позначене с. Нечаївка

Населення

[ред. | ред. код]

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 831 96,85 %
Російська 27 3,15 %
Разом 858 100,00 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. "...село на левой стороне реки Тясмина, которая образует здесь обширнейшний пруд на три версты длины и до версти шириш. Жителей обеего пола 936... Церковь Рождество-Богородичная, деревянная. 6-ю класса; земли имеет 36 десятин, построена во второй половине прошлого века"
  1. Похилевич, Л. (1864). «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии».
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]