Нечаївка (Черкаський район)
| село Нечаївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Тер. громада | Червонослобідська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71080470030090173 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | До 1856 р. |
| Населення | 858 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19641 |
| Телефонний код | +380 472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′17″ пн. ш. 32°9′54″ сх. д. / 49.27139° пн. ш. 32.16500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
92 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Червона Слобода |
| Карта | |
  Нечаївка | |
 Нечаївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Неча́ївка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Червонослобідській сільській громаді. У селі мешкає 858 людей.
Село розташоване за 25 км від міста Черкаси, на лівому березі річки Тясмин, за 25 км розкинулося зі сходу на захід вздовж старої козацької дороги Чигирин — Сміла. Лежить серед густого соснового лісу на легких піщаних ґрунтах. Порівняно із пагорбами та ярами правого берега Тясмину, лівий берег схожий на справжнє Полісся.
Відомо, що село виникло в другій половині XVI ст. і, можливо, назва його походить від прізвища сотника Нечая.
Розділяється село хвойним лісом (засаджений у XX ст.) протяжністю 3 км, частина якого, а саме Вовча Балка, була заселена на початку XX ст.
Частина Нечаївки, розташована вздовж Тясмину, має назву «село», а інша — «степ».
У часи Визвольної війни 1648 — 1657 рр. з жителів сіл Вертуни та Нечаївка була створена сотня, яка в складі Черкаського полку під проводом Максима Кривоноса брала участь у боротьбі з польською шляхтою.
У 20ті — 30-ті роки XX століття чимало жителів села зазнали політичних репресій. Відомі смерті й у 1932—1933 через Голодомор, проте велику кількість жителів села врятувало сприятливе географічне розташування.
В роки німецько-радянської війни село перебувало під німецькою окупацією й було звільнено лише у лютому 1944 р. У боях з нацистами загинуло 192 жителів Нечаївки, 30 осіб вивезено в неволю.
Сьогодні в селі функціонують сільський клуб, загальноосвітня школа I-II ступенів, бібліотека, один магазин.
Діє церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована в другій половині XVIII.
Л. Похилевич : "...село на лівій стороні річки Тясмин, який утворює тут найширший ставок на три версти завдовжки та до версти завширшки. Жителів обох статей 936... Церква Різдво-Богородична, дерев'яна. 6-го класу; землі має 36 десятин, побудована в другій половині минулого століття"[a][1].
_%D0%B7%D0%B0_1865_%D0%B3%D0%BE%D0%B4.jpg)
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 831 | 96,85 % |
| Російська | 27 | 3,15 % |
| Разом | 858 | 100,00 % |
- ↑ "...село на левой стороне реки Тясмина, которая образует здесь обширнейшний пруд на три версты длины и до версти шириш. Жителей обеего пола 936... Церковь Рождество-Богородичная, деревянная. 6-ю класса; земли имеет 36 десятин, построена во второй половине прошлого века"
- ↑ Похилевич, Л. (1864). «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии».
Населені пункти над Тясмином (від джерела до гирла) | |
|---|---|
 | |
 | Косарі · Юрчиха · Кам'янка · Ревівка · Ярове · Райгород · Березняки · Велика Яблунівка · Сміла · Залевки · Хацьки · Степанки · Бузуків · Малий Бузуків · Голов'ятине · Гуляйгородок · Нечаївка · Думанці · Чубівка · Деменці · Зам'ятниця · Медведівка · Трушівці · Новоселиця · Суботів · Чигирин · Галаганівка · Стецівка |
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |