Нечкіна Милица Василівна

Нечкіна Милица Василівна
Народилася	12 (25) лютого 1901(1901-02-25) Ніжин Чернігівська губернія Російська імперія
Померла	16 травня 1985(1985-05-16) (84 роки) Москва СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	історикиня, викладачка університету
Alma mater	Казанський державний університет
Галузь	історія
Заклад	Академія Наук СРСР, Московський університет
Вчене звання	академік Академії наук СРСР, професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Вчителі	Покровський Михайло Миколайович
Аспіранти, докторанти	Дружиніна Олена Йоасафівна Evgenia Rudnitskayad
Членство	Академія наук СРСР
Відома завдяки:	класик історії декабризму
Нагороди

Милица Василівна Нечкіна (рос. Милица Васильевна Нечкина; 12 (25) лютого 1901(19010225) — 16 травня 1985) — історик, академік Академії Наук СРСР, лауреат Сталінської премії, провідний радянський історик-декабристознавець, дослідник суспільного і революційного руху в Росії XIX ст. та історіографії.

Біографія

М. В. Нечкіна народилась 12 (25) лютого 1901 року в м. Ніжин Чернігівської області в родині інженера.

У 1917 році, закінчивши гімназію із золотою медаллю, вступила на історичне відділення історико-філологічного факультету Казанського університету. Вищу освіту отримала в 1921 році.

З 1921 року викладала в Казані, потім — у Москві: на робітфаку Московського університету, в Комуністичному університеті народів Сходу, Московському державному університеті імені М. Ломоносова.

Одночасно з 1935 року була науковим співробітником Інституту історії Академії Наук СРСР. Одним з її наукових керівників був видатний історик М. М. Покровський. Її численні роботи засновані на величезному історичному матеріалі.

Померла М. В. Нечкіна 16 травня 1985 року у Москві, похована на Новодівочому цвинтарі.

Наукова діяльність

М. В. Нечкіна була у витоків становлення радянської історичної науки. Стала класиком вивчення декабризму. Її основні наукові інтереси зосередилися на історії російського революційного руху та історії історичної науки і методології історії. В 1947 році обрана дійсним членом Академії педагогічних наук, а у 1958 році - дійсним членом Академії Наук СРСР.

До числа найвідоміших її праць належать: «О. С. Грибоєдов і декабристи» (1947 р.), 2-томне видання «Рух декабристів» (1955 р.), «Василь Йосипович Ключевський. Історія життя і творчості» (1974 р.), «Зустріч двох поколінь» (1980 р.) та ін.

К ерувала створенням першої узагальнюючої праці по вітчизняній історіографії «Нариси історії історичної науки СРСР» (т. 2 — 5) та факсимільним виданням пам'яток Вільної російської друкарні. М. В. Нечкіній належить ідея створення першого в країні видання «Історія та історики», в якому розроблялися проблеми вітчизняної та загальної історіографії (монографія про В. О. Ключевського).

Написані нею шкільні підручники з історії (разом з вчителем історії Павлом Лейбенгрубом), хрестоматії багато років за радянські часи були базовими шкільними підручниками.

Є автором понад 450 друкованих праць.

Праці

• Нечкина М.В. Густав Эверс // Русская историческая наука в классовом освещении. - Т. I.- М., 1927. - С. 19 – 49.

• Нечкина М. Крестьянские восстания Разина и Пугачева в концепции М. Н. Покровского // Против исторической концепции Покровского. - М.- Л., 1939. - С. 244 – 275.

• Нечкина М. Народ – решающая сила исторического развития // Коммунист. - 1954.- № 16.- С. 13 - 28.

• Нечкина М.В. О периодизации истории советской исторической науки // История СССР. - 1960. - № 1.- С. 77 – 91.

• Нечкина М.В. Василий Осипович Ключевский. История жизни и творчества. - М.: Наука, 1974.- 638 с

• Нечкина М. В. Декабристы. - М.: Наука, 1982. - 184 с.

• Нечкина М.В. Функция художественного образа в историческом процессе. - М.: Наука, 1982. - 321 с.

Нагороди

• Ордени Леніна (1953, 1971, 1981 рр.), Трудового Червоного Прапора, Дружби народів.
• Медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «В пам'ять 800-річчя Москви»

• Сталінська премія з літератури за книгу «Грибоєдов і декабристи» (1948 р.)

Поезія

М. В. Нечкіна писала вірші. Підготувала до публікації більше 500 віршів, які зберігалися після її смерті в архівах РАН. Вперше опубліковані в книзі Ади Сванідзе «Друга муза історика» у 2003 році.

Джерела та література

• Герасименко Н. О. Нечкіна Милица Василівна [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 382. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Ярославцев Я. Милица Нечкина. Литературно-психологический очерк. – М.: Новый хронограф, 2010. - 128 с.

Посилання

• Биография Нечкиной М. В. [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Нечкина М. В. Декабристы. [Архівовано 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• В.Ткаченко. М. В. Нечкина. Душа поэта [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фото Нечкиной М. В. на сайте РАН