Нещерів

село Не́щерів
	Герб
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Обухівський
Тер. громада	Обухівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32120110190092440
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1580
Перша згадка	1580 (444 роки)
Населення	336
Площа	4 км²
Поштовий індекс	08708
Телефонний код	+380 4572
Географічні дані
Географічні координати	50°8′51″ пн. ш. 30°37′16″ сх. д. / 50.14750° пн. ш. 30.62111° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	137 м
Водойми	р.Стугна
Місцева влада
Адреса ради	08708, Київська область, Обухівський район, с. Нещерів, вул. Пугачова, 4а
Карта
	Не́щерів
	Не́щерів
Мапа
	Нещерів у Вікісховищі

Не́щерів (також Не́щирів, Несторів) — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 336 осіб.

Перші писемні згадки про село датуються початком XVI ст. Нещерів входить до складу королівської даровизни Лукавиці, наданої шляхтичам Дорогостайським по річках Лукавиці і Красній. Також село згадується 16 грудня 1588 р. під час продажу маєтності П.М.Дорогостайським Київському воєводі, старості Володимирському, князеві Василю Костянтиновичу Острозькому за 300 кіп литовських грошей. У літописі йдеться, що в 1605 р. набігом татарської орди «знищені королівські волості Копачів і Нещерів біля самого Києва». 26 жовтня 1618 р. власник Нещерова Пища-Биковський скаржився Київському воєводі, що на Нещерів набігли кримчаки. У першій половині XVII ст. Нещерів мав статус митного містечка. До 1748 року село належало Антіну Танському - полковнику білоцерківському (зять Семена Палія), згодом, за борги, село було віддане у власність сотнику київського полку Павлові Гудимі. Найдавніші відомі прізвища мешканців Нещерова, згідно зі Сповідними Списками на першу половину XVIII ст.: Асаула (Власенко), Бардак, Борейко, Вакульний, Винник, Волошин, Гопіненко, Гудяк, Зленко, Жулай, Жук, Качан, Компанієць, Мельник, Пальчевський, Рубан, Скалига, Сторож, Удовенко, Федоченко, Цівон, Шинкар. У 1760-их роках Гудима активно заселяв Гудимівку і частково Нещерів - новими посполитими, серед яких виявились і Івженки. Упродовж XIX століття кількість Івженків зросла і становила 1/5 всіх мешканців Нещерова. До середини ХХ століття прізвище лишалося найрозповсюдженішим у селі. В часи Другої світової війни, в період 1941-1944 років загинуло 22 солдати Обухівського району, які мали це прізвище.

Доїхати з Києва до Нещерова громадським транспортом дуже просто: від ст. м. Видубичі кожні 15-20 хвилин ходить маршрутка № 309. Радимо вам об'єднати поїздку до Нещерова з Підгірцями та Креничами, де також збереглися цікаві культові споруди XVIII ст. Від зупинки автобусу до Спасо-Преображенського храму йти селом хвилин з п'ятнадцять (по дорозі багато вишень, шовковиць, яблунь…)

За кліровою відомістю 1809 р. (ЦДІАК України. Ф.127, оп.1009, спр.56, арк.173-174) село належало поміщикам Гудим-Левковичам. Єпархія та повіт Київський. Церква кам"яна, мала 3 престоли

Пам'ятки

В селі знаходиться Спасо-Преображенський скит Свято-Троїцького Іонинського монастиря. Скит обслуговується Свято-Преображенською церквою, збудованою у 1794-ому році.
Урочище Гощів — гідрологічний заказник місцевого значення.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Нещерів (приписне Гудимова слобода (с.* Гудимівка) XVIII ст. — Київської сот. Київський п., з 1781 р. Київського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київська губ.; ХІХ ст. — Копачівської (за ін. даними Обухівської)волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/nesh_002.xml [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Галерея

Спасо-Преображенський скит
Свято-Преображенська церква
Кам'яний хрест на території скиту
Каплиця в монастирі, Нещерів
Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, село Нещерів
Деталь пам'ятника
Заказник гідрологічний Урочище «Гощів»
Урочище «Гощів»