Никифоров Олексій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никифоров Олексій Федорович
Народження17 березня 1915(1915-03-17)
Уфимська губернія, Російська імперія
Смерть21 березня 1977(1977-03-21) (62 роки)
Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Званнястарший сержант
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки

Никифоров Олексій Федорович (4 (17) березня 1915, с. Яковлєвка Уфимської губернії, нині Башкортостан, Росія — 21 березня 1977, Ялта) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944)[1]. Був учасником Другої світової війни, нагороджений державними та бойовими нагородами СРСР[якими?]. В армії служив у 1936—1938 роках, згодом 1942 року повернувся до війська, на фронті з 1943 року. Відзначився у вересні того ж року як командир відділення саперного взводу 58-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської Чернігівської кавалерійської дивізії під час визволення смт. Мена і форсування Дніпра поблизу села Нивки (Гомельська область, Білорусь). 1945 року демобілізований, відтоді меш­кав і працював у Ялті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.