Никифор Бриєнній (етнарх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никифор Бриєнній
Народивсябл. 1005
Адріанополь
Померпісля 1058
ПідданствоВізантійська імперія
Національністьгрек
Діяльністьвійськовослужбовець
Титулпатрикій
Посадаетнарх Каппадокії, стратилат Заходу
Військове званняЕтнарх
Конфесіяправослав'я
РідБриєннії
БатькоНикифор Бриєнній
У шлюбі зАнна
Діти2 сина

Никифор Бриєнній (*Νικηφόρος Βρυέννιος, бл. 1005 —після 1058) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з провінційної знаті з феми Фракія або Македонія. Народився в Адріанополі. Розпочав кар'єру у війську, дослужившись до посади етнарх (командувача загонів іноземних вояків з курдів та арабів, більшість була з Алеппського емірату) в фемі Македонія.

Перша письмо згадка відноситься до 1050 року. 1051—1052 роках завдав декількох поразок печенізьким загонам, що діяли в фемі Македонія. За це отримав посаду стратилата Заходу та титул патрикія. Слідом за цим переведено до Малої Азії, де той очолював македонські тагми. У 1054 році відзначився у боях з сельджуками.

У 1055 році після отримання звістки про смерть імператора Костянтина IX самовільно залишив військо й рушив до Константинополя. Висловлюється думка, що Бриєнній планував захопити владу. Втім за наказом імператриці Феодори 1056 року його було арештовано, позбавлено майно та відправлено у заслання.

У 1057 році після смерті Феодори новий імператор Михайло VI повернув Бриєннія із заслання, також йому надано колишній титул, але не повернуто конфісковане майно. Натомість призначено стратегом феми Каппадокія. Невдовзі вступив у таємну змову на чолі із Ісааком та Іоанном Комнінами.

Бриєнній прибув до своєї феми з військовим скарбничим Іоанном Опсарою. Після видачі 3 тис. воякам опсонія (фіксованої платні) етнарх став вимагати у Опсари грошей для додаткових виплат. Останній відмовив та повідомив Ліканфу, стратегу феми Пісідії і Лікаонії про те, що Бриєнній начебто готує заколот. В свою чергу Бриєнній арештував вірних імператорові чиновників та військовиків. Ліканф раптово захопив Бриєннія та передав Опсарі, якого звільнив з в'язниці. Останній наказав осліпити етнарха та відіслати до імператора. Ці події прискорили виступив заколотників Комнінів, які 1058 року повалили Михайла VI.

У 1058 році Никифора Бриєннія звільнено та повернуто усе його майно. Втім він відійшов від будь-якої діяльності. Подальша доля невідома.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Анна, донька невідомого куропалата

Діти:

  • Никифор (д/н — після 1095), дука Болгарії, стратег феми Діррахіум
  • Іоанн (д/н—1078)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • GUILLAND R. Les patrices sous le regne de Constantin IX Monomaque (1042—1054)//ЗРВИ. 1971. Т. 13. P. 4-5
  • Ioannis Scylitzae Synopsis Historiarum / Rec. I. Thum. Berlin; N. Y., 1973
  • Treadgold, Warren T. (1997), A History of the Byzantine State and Society, Stanford, CA: Stanford University Press, ISBN 978-0-8047-2630-6
  • КрсмановиЋ Б. Успон воjнор племства у Византиjи XI века. Београд, 2001., С.141-143.