Никонов Микола Костянтинович

Никонов Микола Костянтинович
Никонов Микола Костянтинович
Народився	1913; містечко Рівне, тепер Кіровоградської області
Помер	невідомо; Керч, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	чорна металургія, Q111329737, народний депутат України
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Никонов.

Микола Костянтинович Никонов (1913(1913), містечко Рівне, тепер село Новоукраїнського району Кіровоградської області — ?) — український радянський діяч, металург, старший агломератник Комишбурунського залізорудного комбінату Кримської області. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 5—7-го скликань.

Біографія

Народився у родині селянина-бідняка. Закінчив неповну середню школу. Після закінчення школи працював чорноробом, агломератником, майстром на Керченському металургійному заводі імені Войкова Кримської АРСР.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований у місто Нижній Тагіл Свердловської області. До 1955 року працював агломератником, заступником начальника фабрики Високогорського рудоуправління біля міста Нижнього Тагіла на Уралі.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1955 році переїхав до Кримської області. З 1955 року — агломератник, старший агломератник аглофабрики Комишбурунського залізорудного комбінату Кримської області. Обирався секретарем партійної організації аглофабрики і членом партійного комітету залізорудного комбінату.

Автор книги «Высокое звание — робочий. Заметки ветерана труда» (Симферополь: Таврия, 1972)

Потім — на пенсії у місті Керч Кримської області.

Нагороди

Джерела

газета «Крымская правда» (Симферополь) — 1959 рік — лютий.