Никон (Пурлевський)

Архієпископ Никон
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Микола Олександрович Пурлевський
Народження:	5 жовтня 1886(1886-10-05)  Україна Житомир, Волинська губернія
Смерть:	9 січня 1938(1938-01-09) (51 рік) Архангельськ
Чернецтво:	18 жовтня 1907
Єп. хіротонія:	14 квітня 1920
Никон у Вікісховищі

Архієпископ Никон (в миру Микола Олександрович Пурлевський; 5 лютого 1886, Житомир — †9 січня 1938 Архангельськ) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Казанський. Брат Фотія (Пурлевського)

Життєпис

Народився в сім'ї статського радника Олександра Микитовича Пурлевського.

Закінчив 1 Житомирську гімназію.

1906 — після закінчення Волинської духовної семінарії поступив до Казанської духовної академії.

18 жовтня 1907 — пострижений в чернецтво з іменем Никон.

25 травня 1910 — рукопокладений в ієромонаха.

У тому ж році закінчив академію зі ступенем кандидата богослов'я та 16 серпня призначений викладачем Житомирського училища пастирства.

3 листопада 1911 — помічник наглядача Кременецького училища.

23 серпня 1913 — наглядач Бельського духовного училища.

12 серпня 1914 — помічник начальника пастирської місіонерської семінарії при. Григоріє-Бизюковському монастирі.

11 листопада 1916 — інспектор Віфанської духовної семінарії.

1918 — намісник Московського Донського монастиря.

14 квітня 1920 — хіротонія в єпископа Рильського, вікарія Курської єпархії.

У тому ж році переміщений єпископом Бєлгородським, вікарієм тієї ж єпархії.

У 1922 пішов в обновленці. У 1923 був членом обновленського Церковного Управління. Брав участь у Помісному соборі, де виступив проти позбавлення святителя Тихона патріаршого чину і не підписав постанов Собору. У тому ж році призначений єпископом Курським.

У березня 1924 покаявся перед Патріархом Тихоном та митрополитом Петром у храмі Воскресіння, що в Барашах і прийнятий у тому ж сані єпископа.

У лютому 1925 колегією ОГПУ був засуджений до двох років заслання на Соловецькі острови.

3 квітня 1930 — був призначений єпископом Прикаспійським та Бакинським, але до місця служіння не виїхав, однак єпископом числився до жовтня.

24 жовтня 1930 — єпископ Ржевський.

21 березня 1933 — єпископ Вяземський.

З 21 березня по серпень 1933 — керував Вяземською єпархією.

19 жовтня 1933 — єпископ Архангельський.

3 січня 1934 — зведений в сан архієпископа.

23 травня 1937 — архієпископ Казанський.

16 грудня 1937 — арештований. 25 грудня рішенням «трійки» НКВД був засуджений за статтею 58-10 («релігійна агітація, чутки про масові арешти невинних священиків»), убитий 7 січня 1938. Похований у загальній могилі на Астраханському цвинтарі.

Реабілітований 17 травня 1989.