Перейти до вмісту

Никула Тарас Денисович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тарас Никула
Никула Тарас Денисович з виданням «Хто є хто в світі» («Who's Who in the World», США, 2002), в якому з 2002 до 2014 рр. публікується його творча біографія.
Никула Тарас Денисович з виданням «Хто є хто в світі» («Who's Who in the World», США, 2002), в якому з 2002 до 2014 рр. публікується його творча біографія.
Никула Тарас Денисович з виданням «Хто є хто в світі» («Who's Who in the World», США, 2002), в якому з 2002 до 2014 рр. публікується його творча біографія.
Народився5 січня 1936(1936-01-05)
с. Банилів на Буковині
Помер6 червня 2019(2019-06-06) (83 роки)
Київ
КраїнаУкраїна Україна
Alma materЧернівецький державний медичний інститут
ГалузьНефрологія, кардіологія, гастроентерологія, ревматологія та ін.
ЗакладНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор медичних наук
Науковий керівникПелещук Анатолій Петрович
Відомий завдяки:науковим досягненням світового значення, визнаним у США, Великій Британії тощо.
Нагороди
орден «Знак Пошани» орден «За заслуги» III ступеня
заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
CMNS: Никула Тарас Денисович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тарас Денисович Никула (5 січня 1936(19360105), с. Банилів, Вижницький район, Чернівецька область — 6 червня 2019, Київ) — український лікар, доктор медичних наук (1984), професор (1988), дійсний член Української академії наук, Нью-Йоркської академії наук, АН вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України (2003)[1], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009)[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селянській сім'ї Дениса Андрійовича та Ірини Назарівни Никулів.1951 закінчив Банилівську неповно-середню школу, 1954 — Вижницьку середню школу ім. Юрія Федьковича, 1960 -. лікувальний факультет (з відзнакою) Чернівецького державного медичного інституту[3]. За власним бажанням, відмовившись від аспірантури, працював 5 років практичним лікарем у Вашківецькому районі на Буковині, а також викладав терапію у Вашківецькому медичному училищі.

З 1965 працює у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця[3]. Пройшов шлях від клінічного ординатора до професора, завідувача кафедри терапії (з 1988), в.о. проректора з навчальної та наукової роботи, завідувача кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2. Провідний учений-клініцист, послідовник творців Київської терапевтичної школи.

Помер у Києві 6 червня 2019 року[4].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Фундатор і багаторічний науковий керівник клініки Київського міського центру нефрології та діалізу; організатор бальнеологічного курорту Брусниця на Буковині; був головним терапевтом Української республіканської ради з управління курортами профспілок, заступником голови Державної наукової санаторно-курортної комісії з нефрології. Засновник і головний редактор першого в Україні періодичного нефрологічного видання «Актуальні проблеми нефрології».

Коло наукових інтересів: нефрологія, кардіологія, гастроентерологія, ревматологія, загалом 55 напрямків.

Уперше в світі комплексно вивчив у різних нефрологічних хворих порушення амінокислотного обміну, перебіг захворювань, його пріоритетні результати цитувалися зарубіжними нефрологами, запропонував нові критерії об'єктивізування виділення якісно різних етапів в еволюції захворювань нирок.

Підготував 4 докторів, 21 кандидата медичних наук та 8 магістрів медицини. Автор 911 наукових праць, серед них 72 — підручник, навчальні посібники і монографії, 54 винаходи і корисні моделі. Спільно з дружиною видали 5 тлумачних терапевтичних словників 4-ма мовами, що сприяло впровадженню державної мови в навчальний процес.

Основні наукові праці

  • Практическая нефрология — Киев: Здоров'я, 1974 (у співавторстві).
  • Диетическое питание при хронической почечной недостаточности.- Киев: Здоров'я, 1983.
  • Російсько-українсько-латинський тлумачний терапевтичний словник.- К., 1994. (у співавторстві).
  • Нефрологія. — К.: Здоров'я, 1995.- (у співавторстві).
  • Энциклопедия семейного врача — К.: Здоров'я, 1995.- Кн. 1, 2. (у співавторстві).
  • Немедикаментозное лечение в клинике внутренних болезней.– К.: Здоров'я, 1995 (у співавторстві).
  • Фітотерапія в нефрології.- К., 1995. (у співавторстві).
  • Пропедевтика внутрішніх хвороб.- К., 1996.- (у співавторстві).
  • Англо-український тлумачний терапевтичний словник.- К., 1997. (у співавторстві).
  • Українсько-англійський тлумачний терапевтичний словник. Ukrainian-English explanatory therapeutic dictionary.- К., 1997.- (у співавторстві).
  • Діагностика гломерулонефриту та хронічної ниркової недостатності.- К.: Задруга, 2000.
  • Історія кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету (1932—2001).- К.: Задруга, 2001.
  • Хронічна ниркова недостатність.- К.: Задруга, 2001.
  • Діагностичні фармакологічні проби в кардіології, нефрології та гастроентерології.- К.: Задруга, 2003 (у співавторстві).
  • Пропедевтична нефрологія.- Київ: Задруга, 2003 (у співавторстві)
  • Клінічна нефрологія.- К.: Здоров'я, 2004 (у співавторстві).
  • Життя і медицина: Спогади, бібліографія.- К.: Задруга, 2006.
  • Застосування біоптрон-ПАЙЛЕР-світла в медицині.- К.: ІФБ НАНУ, КМАПО, 2006 (у співавторстві).
  • Українсько-російсько-англійсько-латинський тлумачний терапевтичний словник.- К.: Задруга, 2007 (у співавторстві).
  • Харчування людей (раціональне і дієтичне).- К.: Задруга, 2007 (у співавторстві).
  • Пропедевтика внутрішньої медицини: Клінічний практикум — К.: Задруга, 2009. (у співавторстві).
  • Терапевтичний тлумачний словник: анґлійсько-український, українсько-анґлійський. Therapeutic explanatory dictionary: English-Ukrainian, Ukrainian-English.– Київ: Задруга, 2012 (у співавторстві).
  • Діагностичні та лікувальні маніпуляції  у практиці лікаря-інтерніста і педіатра:- Київ: Задруга, 2012 (у співавторстві).
  • Перша долікарська допомога: підручник.- Київ: Майстер книг, 2014 (у співавторстві).
  • Тарас Никула. Родом із Буковини (Мемуари).- Київ: Задруга.- 2015.- 512 с.
  • Тарас Никула. Моє київське півстоліття (Мемуари).- Київ; Задруга.- 2015.- 424 с.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «Excellentia»
  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня[5]
  • нагорода Ярослава Мудрого
  • відзнака «Знак Пошани»
  • відзнака «Гордість медицини України»
  • медаль «За успіхи в науково-педагогічній діяльності»
  • медаль імені Стражеска
  • медаль імені Марії Кюрі
  • медаль імені Платона
  • медаль «2000 видатних людей XX століття»
  • медаль «2000 видатних інтелектуалів XXI століття»
  • медаль «2000 видатних учених XXI століття»

Номінований почесними міжнародними званнями «Людина року» (США, 2003; Велика Британія, 2010), «Міжнародний вчений року» (2004, 2011). Нагороджений шістьма Почесними грамотами Міністерства охорони здоров'я України.

Література

[ред. | ред. код]
  • Доктору медичних наук, професору Никулі Тарасу Денисовичу ─ 75 років // Український журнал нефрології та діалізу.- 2011.- № 1 (29).- С. 59-60.
  • Никифоряк Д. Медицина ─ покликання, понад усе ─ рідна земля // Вижницькі обрії.- 14 січня 2011.- С. 4.
  • Никула Тарас Денисович // Довідник членів Української академії наук / за ред. О. Ф. Оніпка.- Київ, 2005.- С. 21.
  • Никула Тарас Денисович // Імена України 2007.- К.: Фенікс, 2007.- С. 360.
  • Никула Тарас Денисович // Кияни. Біографічний словник.- К.: Фенікс, 2004.- С. 260.
  • Никула Тарас Денисович // Хто є хто в Україні.- К.: К. І. С., 2007.- С. 680.
  • Никула Тарас Денисович // Випускників славетних імена / Т. М. Бойчук, В. Ф. Мислицький, В. Т. Бачинський та ін.- Чернівці: Місто, 2014.- С. 40-41.
  • Taras D. Nykula // International Leaders in Achivement. Third Edition / International Biographical Centre.- Cambridge CB2 3QP England, 1995.- Ref. ILA3.
  • Taras D. Nykula // Who's Who in the Science and Engineering. 7th Edition.- New Jerscy, USA: Marquis Who's Who New Providence, 2003—2004.
  • Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області: видатні особистості // bukportret.info›index.php/vizhnitskij-rajon/, 2012.
  • Тарас Денисович Никула (до 75-річчя від дня народження) // Актуальні проблеми  нефрології: Збірник  наукових праць (Випуск 17) / МОЗУ, НМУ. — Київ: Задруга, 2011.- С. 122—128.
  • http://era-edta.org/ERA-EDTA_Laudatio_to_Prof_Taras_Nykula.pdf.
  • Nykula Taras Denysovych (about the 80th anniversary). Actual Problems of Nephrology (Issue 22).- 2016.- P.127-132.
  • Тарас Денисович Никула (до 80-річчя від дня народження). Академія наук вищої освіти України. Науково-інформаційний вісник.- 2016.- No 1(96).- С. 168—171.
  • ВНЗ Буковини.80-річний ювілей відзначив Тарас Денисович Никула http:///templates/ Gemini/img/slide2.jpg.
  • Оніщук. Л. Зірка медицини родом із Буковини Т. Д. Никула // Здоров'я України 21 сторіччя. — 2016.- № 1 (374).- С. 9.

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений, має трьох синів, дочку та онука. Дружина і двоє дітей — лікарі, отже, створена лікарська династія.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України "Про відзначення державними нагородами України медичних працівників" N 527/2003. Архів оригіналу за 27 січня 2021.
  2. ↑ Указ Президента України від 30 листопада 2009 року № 979 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2009 року». Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 9 червня 2019.
  3. ↑ а б НИКУЛА ТАРАС ДЕНИСОВИЧ | Асоціація випускників. vipusknik.bsmu.edu.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 29 липня 2019.
  4. ↑ Пішов з життя професор Никула Тарас Денисович, сайт Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  5. ↑ Указ Президента України від 17 червня 2016 року № 257 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня медичного працівника». Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 9 червня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Никула_Тарас_Денисович&oldid=44452494