Новачук Артем Юрійович
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (лютий 2025) |
| Артем Брійович Новачук | |
|---|---|
 Солдат | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 2 червня 2005 м. Нетішин |
| Смерть | 27 лютого 2024 (18 років) при виконанні бойового завдання на території Серебрянського лісництва в районі населеного пункту Діброва на Луганщині, від смертельних уламкових поранень під час гранатометного обстрілу. |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Рід військ |  Національна гвардія |
| Формування | 12-та бригада оперативного призначення  |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Арте́м Ю́рійович Новачу́к (2005—2004) — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
Народився 02.06.2005 в м. Нетішин на Хмельниччині. У 2016 році родина переїхала в Ірпінь. Тут Артем навчався до 9 класу в ліцеї № 2. У 2023 році закінчив Ірпінський фаховий коледж економіки та права за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування» і вступив на 1 курс факультету фінансів та цифрових технологій Державного податкового університету.[2]
Коли розпочалася повномасштабна війна, Артему було лише 16 років, та юний вік не зупинив хлопця. Улітку 2023, після настання повноліття, здійснив свою мрію — вступив в ОСП НГУ «АЗОВ» і вирушив на війну.
Отримав військову посаду — майстер відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 4-го батальйону 12 бригади спеціального призначення імені Дмитра Вишневецького.
У листопаді 2023 року після контузії був списаний в штабний резерв, але залишився на позиціях лиманського напрямку.[3]
Отримавши осколкове поранення в спину, поперек та шию, за декілька днів виписався з лікарні і знову повернувся у стрій. «Там мої! І хто якщо не я!» — таким було пояснення Артема.
Під час відновлення тренував новобранців, ділився з ними власним досвідом та продовжував невпинно працювати попри сильні болі.
Про участь у бойових діях рідним не повідомляв.
Загинув 27 січня 2024 року при виконанні бойового завдання на території Серебрянського лісництва в районі населеного пункту Діброва на Луганщині, від смертельних уламкових поранень під час гранатометного обстрілу.[4][5]
Поховали на батьківщині батьківської родини на Рівненщині.
- ↑ Указ Президента України від 19 червня 2024 року № 357/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Новачук Артем Юрійович. Книга Памʼяті. Процитовано 7 лютого 2025.
- ↑ Про присвоєння звання Герой України (посмертно) та нагородити орденом «Золота зірка» військового Новачука Артема Юрійовича, якому назавжли 18. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 7 лютого 2025.
- ↑ Негрій, Артем Юрійович (29 квітня 2023). ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ. OPEN SCIENCE OF UKRAINE. Т. 2023, № 17. doi:10.59948/osou11.2023.08. Процитовано 7 лютого 2025.
- ↑ Назавжди 18: своє життя за Україну віддав нацгвардієць Артем Новачук із Київщини. 24 Канал (укр.). 31 січня 2024. Процитовано 7 лютого 2025.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про спорт в Україні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |