Новоафонський монастир

Новоафонський монастир
43°5′17.124000100004″ пн. ш. 40°49′16.392000099988″ сх. д.
Країна	Грузія і  Республіка Абхазія
Розташування	Ахалі-Атоні
Тип	монастир
Дата заснування	1883
Новоафонський монастир Новоафонський монастир (Грузія) Новоафонський монастир Новоафонський монастир (Абхазія)
Медіафайли у Вікісховищі

Новоафонський монастир св. Пантелеймона — грузинський православний монастир, заснований у 1875 році ченцями обителі св. Пантелеймона, розташованого на горі Афон в Греції.

Історія

Будівництво монастирського комплексу розпочалося у 1884 році і завершене у 1896 році. Обсяг робіт був величезним — за для розчищення майданчика потрібно було зрізати частину гори і вивезти десятки тисяч тонн землі і гірської породи. Завдання ускладнювалася тим, місце майбутнього монастиря перебувало на значному підвищенні і не мало зручних під'їзних шляхів. Але всі роботи було виконано за 12 років.

До будівництва монастиря також доклав руку імператор Олександр III. Музичні куранти найвищої вежі (дзвіниця у центрі західного корпусу) Ново-Афонського монастиря є подарунком Олександра ІІІ.

Під дзвонярською вежею розташована колишня монастирська трапезна, стіни якої, як й у маленьких церквах, розписані фресками, виконаними відомими волзькими майстрами — братами Оловянниковими.

У центрі чотирикутника, утворенного корпусами монастиря, височіє Пантелеймоновський собор, побудований у 1888–1900 роках. Його вінчають п'ять куполів; висота центрального — 40 метрів. Довжина собору — 53.3 м, ширина — 33.7 м. Його споруджено у так званому неовізантійському стилі, дуже розповсюдженему у російському церковному зодчестві кінця XIX — початку XX століття. Зсередини стіни розписані в 1911–1914 роках майстрами з села Палех Володимирської губернії і групою московських художників під керівництвом Молова й Серебрякова. Пантелеймоновський собор є найбільшою культовою спорудою Абхазії.

Загалом у обителі шість храмів: надбрамний храм — Вознесіння Господнього, храм св. Апостола Андрія Первозванного, храм на вшанування преподобних отців афонських, храм в ім'я мученика Іїрона і храм на вшанування ікони Божої Матері «Ізбавительниця».

Монастир побудували біля древнього храму апостола Симона Кананіта, де під спудом спочивають його святі мощі. Неподалік храму розташована печера, у якій за переказами, усамітнювався і молився Симон Кананіт. Печеру цю у 1884 році освятили водосвяттям, у ній поставлена ікона святих апостолів Андрія Клюєва та Симона, іменем яких вона зветься з здавна.

На 1917 рік Новоафонський монастир був одним з головних духовних центрів Кавказу.

Посилання

• Захват монастыря раскольниками [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Комментарии протодиакона Андрея Кураева [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Афонский монастырь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Поздняев, Андрей (12.11.2005). Стародавние традиции Нового Афона. Гудок. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 3 березня 2010.
• Новоафонский монастырь: фотографии, 2008 г.
• Фотоальбом «Святыни Абхазии»
• Степан Семёнович Кондурушкин. «Вслед за войной. От Новороссийска до Батума»