Перейти до вмісту

Новожилова Зоя Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Новожилова Зоя Григорівна
Народилася28 березня 1943(1943-03-28) Редагувати інформацію у Вікіданих
село Владіміровка, тепер Касторенського району Курської області, Російська Федерація
Померла27 жовтня 2024(2024-10-27) (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянка
Діяльністьдипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВоронезький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол Росіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новожилова.

Зоя Григорівна Новожилова (28 березня 1943(19430328), село Владіміровка, тепер Касторенського району Курської області, Російська Федерація — 27 жовтня 2024) — радянська діячка, секретар ЦК ВЛКСМ, надзвичайний і повноважний посол СРСР. Член ЦК і Бюро ЦК ВЛКСМ у 1972—1981 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 9-го скликання.[1] Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1976—1981 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в селянській родині Григорія Татаринова. У 1950 році вступила до комсомолу. Закінчила середню школу, працювала старшою піонерською вожатою.

У жовтні 1961 — вересні 1964 року — завідувач шкільного відділу Комінтернівського районного комітету ВЛКСМ міста Воронежа. У вересні 1964 — 1966 року — 2-й секретар Комінтернівського районного комітету ВЛКСМ міста Воронежа.

Член КПРС з 1965 року.

У 1966—1968 роках — завідувач відділу пропаганди і культурно-масової роботи Воронезького міського комітету ВЛКСМ.

У 1967 році закінчила заочно філологічний факультет Воронезького державного університету імені Ленінського комсомолу,[2] вчитель російської мови і літератури.

У 1968—1972 роках — завідувач відділу студентської молоді, секретар Воронезького обласного комітету ВЛКСМ.

У серпні 1972 — лютому 1981 року — секретар ЦК ВЛКСМ.

У лютому 1981 — липні 1987 року — заступник міністра освіти Російської РФСР. Входила до президії Комітету радянських жінок.

7 липня 1987 — 2 березня 1992 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР (Російської Федерації) в Швейцарії.

У 1992—1994 роках — начальник міжнародно-правового відділу Верховного Суду Російської Федерації.

З вересня 1994 року по квітень 2002 року — начальник Управління міжнародних зв'язків апарату Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

З 2002 року — на пенсії в Москві.

Померла 27 жовтня 2024 року.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Список депутатов Верховного Совета РСФСР. 1975. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
  2. ↑ Новожилова Зоя Григорьевна - Воронежская Энциклопедия. Архів оригіналу за 14 серпня 2023. Процитовано 14 серпня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. В. Москва: Граница, 2015 (рос.)
  • Ежегодник Большой Советской Энциклопедии. 1977. Выпуск 21-й. Москва: Советская Энциклопедия, 1977 (рос.)
  • Новожилова Зоя Григорьевна [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новожилова_Зоя_Григорівна&oldid=44481855