Новомиргородський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Новомиргородщина)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новомиргородський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Кіровоградська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Кіровоградська область
Код КОАТУУ: 3523800000
Утворений: 1923
Населення: 27 839 (на 1.01.2019)
Площа: 1032 км²
Густота: 27.0 осіб/км²
Тел. код: +380-5256
Поштові індекси: 26000—26043
Населені пункти та ради
Районний центр: Новомиргород
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 20
Міста: 1
Смт: 1
Села: 48
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Совенко Сергій Миколайович
Голова РДА: Дворніченко Алла Сергіївна[1]
Вебсторінка: Новомиргородська РДА
Новомиргородська райрада
Адреса: 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Соборності, 112
Мапа
Мапа

Новомиргородський район у Вікісховищі

Якщо Ви потрапили сюди за запитом «Новомиргородщина», можливо, Ви мали на увазі Новомиргородщина (газета)

Новоми́ргородський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. Площа — 1 032 км². Населення — 27 839 осіб[2]. Районний центр — місто Новомиргород.

Географія

[ред. | ред. код]
Пам'ятка природи «Матвіїв Яр» біля Новомиргорода

Новомиргородський район знаходиться на півночі Кіровоградської області. Межує з Новоархангельським, Маловисківським, Кропивницьким та Олександрівським районами Кіровоградської області, а також з Катеринопільським, Шполянським, Смілянським та Кам'янським районами Черкаської області.

Черкаська область
(Шполянський район)
Черкаська область
(Смілянський район)
Черкаська область
(Кам'янський район)
Новоархангельський район,
Черкаська область
(Катеринопільський район)
Олександрівський район
Маловисківський район Маловисківський район Кропивницький район

Характерною особливістю заселення району є розміщення населених пунктів вздовж річки Велика Вись та її приток. При цьому можна визначити чотири основних напрямки сільських поселень:

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Ботанічні заказники

[ред. | ред. код]

Балка Троянівська, Гусиний острів, Острів.

Гідрологічний заказник

[ред. | ред. код]

Велика Вись (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказники

[ред. | ред. код]

Витоки ріки Інгул, Карпенків край, Панські Гори.

Лісові заказники

[ред. | ред. код]

Балка Бонче, Коробчино, Ліс Охотовича, Луки, Новомиргородське-1, Новомиргородське-2, Окіп.

Ботанічна пам'ятка природи

[ред. | ред. код]

Дивосил-зілля.

Гідрологічна пам'ятка природи

[ред. | ред. код]

Вила.

Заповідні урочища

[ред. | ред. код]

Василівське, Матвіїв яр.

Історія

[ред. | ред. код]

Історично правобережжя Висі входило до Речі Посполитої (згодом — Київської губернії), а лівобережжя — до Дикого Поля, Нової Сербії, а згодом — Херсонської губернії Російської імперії. Це позначилось на розвитку району, тому він і досі тяжіє до Черкащини.

В 1923 році Новомиргород став районним центром Єлисаветградського округу; тут почали розвиватись провідні галузі місцевої промисловості.

Новомиргородський район в сучасному розумінні було утворено 1939 року. В 1959 році з Новомиргородом об'єднано місто Златопіль.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Володимирівську сільраду Новомиргородського району до складу Кіровоградського району.[3]

Новомиргородщина є батьківщиною видатного українського письменника та драматурга Івана Карпенка-Карого.

Колишні населені пункти на території Новомиргородського району:

Населений пункт Тип Розташування Що сталося Дата
Арсенівка село поблизу Миролюбівки невідомо
Берегівка село на схід від Моргунівки зникло
Безлісся село між Ганнівкою та Пурпурівкою зникло
Виноградівка село на північ від центру Новомиргорода приєднане до Новомиргорода 1959
Дукова село південна околиця Пурпурівки увійшло до складу Пурпурівки
Єлизаветівка село північно-східна околиця Оситної увійшло до складу Оситної
Журавка село на захід від Мар'ївки зникло 2013
Златопіль місто північна околиця Новомиргорода приєднане до Новомиргорода 1959
Імені Котовського (Котовського) село на південь від Котівки невідомо
Караказелівка (Караказелля) село північно-східна околиця Миролюбівки увійшло до складу Миролюбівки
Катеринівка (Шмидове) село південно-західна околиця Новомиргорода приєднане до Новомиргорода 1959
Клименка село між Канежем та Веселівкою зникло
Максимівка село між Веселівкою та Арсенівкою невідомо
Новоселівка село східна околиця Кам'янки увійшло до складу Кам'янки
Новоярославка село в районі села Миколаївка невідомо
Петрівка село між Мар'янополем та Мар'ївкою зникло
Петровського (Петрівка) село на південний схід від Защити зникло
Покровка село північна околиця Пурпурівки увійшло до складу Пурпурівки
П'ята Іванівка (П'ятоіванівка) село південна околиця Канежа увійшло до складу Канежа
Романівка село в районі Сухолітівки невідомо
Семидуб'я село на північний схід від Котівки невідомо
Сергіївка село між Миролюбівкою та Моргунівкою зникло
Софіївка село південна околиця Новомиргорода приєднане до Новомиргорода
Софіївка село між Бирзуловим та залізницею зникло
Тимофіївка село на схід від Защити зникло
Федорівка село на схід від Веселівки невідомо
Червоний Жовтень село між Мартоношею та Кам'януваткою зникло
Чорна Балка село на південь від Петроострова невідомо
Ямки село на південь від Василівки зникло
Янин Міст село на південь від Лев-Балки зникло
Янопіль село східна околиця Рубаного Мосту увійшло до складу Рубаного Мосту

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну та 20 сільських рад, які об'єднують 50 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Новомиргород.[4]

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить ділянка Одеської залізниці, на якій знаходяться залізничні станції Новомиргород та Капітанівка.

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 16 445 3344 2218 4674 4298 1806 105
Жінки 19 387 3186 2154 4705 5138 3819 385


За переписом 2001 року в районі мешкали:

  • українці (95,15%);
  • росіяни (2,48%);
  • молдавани (1,92%);
  • інші (0,17%).

У селі Мартоноша один з найвищих відсотків молдаван серед населення — 29,99 % (станом на 2001 рік).

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новомиргородського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 59,47 % (проголосували 13 745 із 23 111 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,92 % (6 587 виборців); Юлія Тимошенко — 19,59 % (2 693 виборців), Олег Ляшко — 14,46 % (1 987 виборців), Анатолій Гриценко — 6,13 % (843 виборців), Сергій Тігіпко — 3,12 % (429 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,92 %.[6]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

В селах Новомиргородського району народились:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 43/2020-рп «Про призначення А.Дворніченко головою Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
  2. Станом на 1 січня 2019 року
  3. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 20 березня 2022.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Новомиргородського району [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення, Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2022.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 28 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]