Листопадове
село Листопадове | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Кіровоградська область |
Район | Новоукраїнський район |
Тер. громада | Новомиргородська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA35060130220088734 ![]() |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | 1772 |
Населення | 1198 |
Площа | 3,105 км² |
Поштовий індекс | 26012 |
Телефонний код | +380 5256 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°50′36″ пн. ш. 31°37′35″ сх. д. / 48.84333° пн. ш. 31.62639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
168 м |
Водойми | Турія, Листопадівський став |
Відстань до обласного центру |
86 км |
Відстань до центру громади/сільради |
2 км |
Найближча залізнична станція | Новомиргород |
Відстань до залізничної станції |
6 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Листопа́дове — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області, розташоване на правому березі річки Турії (права притока Великої Висі, у розмовній мові — Гептурка). Населення — 1 198 чоловік. Колишній центр Листопадівської сільської ради.

Село розташоване на підвищенні, утвореному високим берегом Листопадівського ставу. Ландшафт села перемінний, пологі улоговини в нижній частині схилів чергуються зі стрімкими схилами ярів.
Від Новомиргорода Листопадове відділене греблею через річку Турія. Відстань до центральної частини районного центру — 5 км, до Кропивницького — 86 км.
Клімат помірний, континентальний.
Поблизу села знаходяться значні поклади глини, придатної для виготовлення цегли.
Листопадове засноване 1772 року втікачами з Полтавщини та Поділля.
У 1791 році Листопадове від князя Потьомкіна, що викупив ці землі у Любомирських, переходить до генерала Висоцького.
В першій половині XIX століття генералом Висоцьким було збудовано греблю на річці Турія. З лютого 1833 року Листопадове та Краснянка переходять у власність братів Лопухіних.
Після реформи 1861 року життя мешканців активізувалось, чому значною мірою цьому сприяла близькість златопільського ринку, а з 1914 року — залізничної станції. У 1889 році в обох селах існувала одна православна церква, церковно-приходська школа, чотири млини та дві кузні.
На бажання віруючих правити службу українською мовою і не підпорядковуватись Московському Патріархату на підставі постанови Президії Церковної Ради від 7 липня 1921 року парафія Церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Листопадового за № 2.205 від 14 липня 1921 року приєднана до Всеукраїнської Спілки Православних Парафій, тобто стала парафією УАПЦ[1].
На фронтах Другої світової війни загинуло 103 листопадівських воїни.
В 1967 році в селі було збудовано сучасне приміщення школи.
- Красня́нка — північно-східна частина Листопадового (вздовж вулиці Перемоги), колишнє село. Нині інша його частина входить до складу сусідньої Турії.
- Ковалі́вка — південна частина села, район вулиці Калашника.
Станом на 1808 рік в селі налічувалось 79 дворів та 658 мешканців.
У 1864 році населення Листопадового становило 1212 чоловік.[2]
У 1889 році в Листопадовому та Краснянці в 275 дворах мешкало 1748 чоловік.
Станом на 1970 рік, у селі проживало 1480 осіб.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1256 осіб, з яких 579 чоловіків та 677 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1234 особи.[4]
Станом на 1 січня 2015 року, у селі проживає 1198 осіб.
1808 | 1864 | 1889 | 1970 | 2001 | 2015 |
---|---|---|---|---|---|
658 | 1212 | 1748 | 1480 | 1234 | 1198 |
▲ | ▲ | ▼ | ▼ | ▼ |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,43 % |
російська | 0,57 % |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Листопадівська ЗОШ
|
Сільський будинок культури
|
СФГ «Стожари»
|
Кафе-бар «Калина»
|
На території села працює школа, дошкільний навчальний заклад, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека та сільський будинок культури. Діє поштове відділення, п'ять магазинів та кафе-бар «Калина». Село повністю газифіковане.
Землі сільськогосподарського призначення на території сільської ради обробляє ТОВ «Агрокапітал-Кіровоград», до складу якого у 2008 році увійшло місцеве селянсько-фермерське господарство «Стожари».[6]
На сільському ставку широко розвивається рибальство.
В Листопадовому налічується 10 вулиць та 2 провулки:[7]

- Жовтневий пров.
- Калашника вул.
- Карла Маркса вул.
- Квітковий пров.
- Молодіжна вул.
- Набережна вул.
- Нова вул.
- Перемоги вул.
- Соборна вул. (колишня Леніна)
- Степова вул.
- Шевченка вул.
- Щаслива вул. (колишня Щорса).[8]
Загальна протяжність вулиць — 14 км. Більшість з них (11,2 км) мають тверде покриття; вул. Шевченка вимощена бруківкою.
Через село проходить міжобласна автомобільна дорога Т 2401 (Городище — Устинівка).
Регулярні перевезення здійснюють рейсові автобуси сполученням:
В перші роки заснування села у Листопадовому була збудована невелика церква. Наприкінці XVIII століття, у період масового заселення, через дорогу від старої церкви було збудовано просторішу, дерев'яну, з кам'яним фундаментом та бляшаною покрівлею. Нині це територія між адміністративним корпусом СФГ «Стожари» і братською могилою. Церква Різдва Пресвятої Богородиці проіснувала до 1960-их років. Приміщення використовувалось як комора колгоспу «Комуніст», а згодом було спалене. Про існування церкви на колишньому дворищі нагадує берест (дуже обгорів, але досі зеленіє) і хрест, освячений 31 жовтня 2004 року.[9]
20 вересня 2014 року, напередодні храмового свята, у Листопадовому було урочисто освячено новозбудовану каплицю на честь Різдва Божої Матері, встановлену на місці спаленої церкви за кошти мешканців села та місцевих підприємців.[10]
Назва | Розташування | Дата встановлення | Фото | Короткі відомості |
Воїнів, загиблих у Другій світовій війні, братська могила | по вул. Перемоги | ![]() |
На плиті під постаментом вказані особи та дати загибелі 8 радянських солдат. Поруч з могилою розташований сучасний стенд зі списком всіх загиблих воїнів села. | |
Воїнів, загиблих у Другій світовій війні, братська могила | по вул. Леніна, поряд з кладовищем | ![]() |
Тут поховано 36 радянських солдат. На плиті під постаментом вказані особи та дати загибелі 10 з них. | |
Тарасові Шевченку, бюст | у саду в центрі села | Бюст Тарасу Шевченку в центрі села встановлено на постаменті замість колишнього бюсту В.І. Леніна після 2014 року. | ||
Невідомого солдата, могила | по вул. Леніна, поблизу кладовища | ![]() |
||
Пам'яті жертв Голодомору, хрест | на місцевому кладовищі | |||
Членам підпільно-диверсійної організації, меморіальна дошка | на будинку по вул. Перемоги, 151 | Меморіальну дошку учасникам підпільно-диверсійної організації, що діяла у селі в роки Другої світової війни під керівництвом П.Ф. Калашника та П.П. Ткаченка, урочисто відкрито 8 травня 1996 року на фасаді будинку підпільниці Ярини Совенко.[11] |

- Листопадівський сільський будинок культури;
- Народний аматорський фольклорний автентичний колектив «Берегиня» (художній керівник — Олександр Помпа).
- Калашник Яків Петрович (1927–1967) — художник.[12]
Листопадове у своєму щоденнику згадує Павло Тичина, який проїздив тут 1920 року з капелою Кирила Стеценка дорогою до Златополя та Новомиргорода.[13][14]
- ↑ Державний архів Черкаської області. Ф. Р-442 оп.1 спр.5 С.3. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
- ↑ Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и городах, что находятся в пределах губернии. — К., 1864.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Інформація про рішення та розпорядження Антимонопольного комітету України (АМКУ) від 12 грудня 2008 року
- ↑ Вулиці Листопадового на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
- ↑ Що в імені твоєму, Новомиргородщино? // Новомиргород. Новини та події Новомиргородського району. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
- ↑ Тимошенко М.В. Листопадове. Історичні відомості. Події. Коментарі. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. — С. 167.
- ↑ Кібук А. І постав храм у Листопадовому // «Новомиргородщина», № 39 (9274) від 27.09.2014. — С. 1.
- ↑ Тимошенко М.В. Листопадове. Історичні відомості. Події. Коментарі. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. — С. 156-168.
- ↑ У Кіровограді відкрили меморіальну виставку до 85-річчя художника Якова Калашника // «Новини Кіровоградщини», 28.05.2012[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Тичина П. Подорож з капелою К. Г. Стеценка. 26 (неділя) вересня. — С. 90-91
- ↑ Тичина П. Твори в двох томах: Т.1. — К.: Дніпро. — С. 84-85.
- Тимошенко М. В. Листопадове. Історичні відомості. Події. Коментарі. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. — 2008. — С. 43, 167. ISBN 978-966-1588-13-3
- Листопадове на derevushka.org.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Листопадове [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |