Новосибірська ТЕЦ-5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новосибірська ТЕЦ-5
55°00′20″ пн. ш. 83°03′38″ сх. д. / 55.0055600000277778° пн. ш. 83.06056000002777751° сх. д. / 55.0055600000277778; 83.06056000002777751Координати: 55°00′20″ пн. ш. 83°03′38″ сх. д. / 55.0055600000277778° пн. ш. 83.06056000002777751° сх. д. / 55.0055600000277778; 83.06056000002777751
Країна Росія
РозташуванняНовосибірськ
Введення в експлуатацію1985, 1987, 1988, 1990, 1994, 2004 (блоки 1 — 6)
Вид паливавугілля
Енергоблоки6х200
Котельні агрегати1 паровий Таганрозький котельний завод ТПЕ-214/А (у кожному з блоків 1 — 6), 7 водогрійних ПТВМ-180
Турбіни1 парова Ленінградський металічний завод Т-180/210-130 / Т-200/210-130 (у кожному з блоків 1 — 6, до / після переномінування)
Електрогенератори4 Електроважмаш ТГВ-200-2МУЗ (блоки 1 — 4), 1 Електроважмаш ТГВ-220-2ПУЗ (блок 5), 1 ТГВ-200-2М (блок 6)
Встановлена електрична
потужність
1200
Встановлена теплова
потужність
2730 Гкал/год
Материнська компаніяСибірська вугільна енергетична компанія
ідентифікатори і посилання
Новосибірська ТЕЦ-5. Карта розташування: Росія
Новосибірська ТЕЦ-5
Новосибірська ТЕЦ-5
Мапа
CMNS: Новосибірська ТЕЦ-5 у Вікісховищі

Новосибірська ТЕЦ-5 — теплова електростанція у Новосибірській області Росії.

Діяльність ТЕЦ почалась із запуску в 1977-му двох водогрійних котлів типу ПТВМ-180 продуктивністю по 180 Гкал/год, до яких надалі додали ще п'ять того ж типу — в 1978 (два), 1979, 1982 та 1983 роках.

В 1985, 1987, 1988, 1990, 1994 та 2004 роках на майданчику станції ввели в дію шість однотипних блоків, кожному з яких отримав паровий котел продуктивністю по 670 тонн пари на годину та парову турбіну типу Т-180/210-130 потужністю 180 МВт. В 2005-му через недостатнє теплове навантаження турбіни переномінували до рівня Т-200/210-130 зі збільшенням потужності до 200 МВт.

Таким чином, загальна потужність станції становить 1200 МВт при тепловій потужності 2730 Гкал/год.

Як паливо ТЕЦ використовує вугілля. Певний час сюди доправляли водовугільне паливо за допомогою вуглепроводу Білово — Новосибірськ.

Для видалення продуктів згоряння призначений димар заввишки 260 метрів.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 220 кВ та 110 кВ.[1][2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Новосибирская ТЭЦ-5 вышла на полную мощность с пуском шестого энергоблока. Континент Сибирь Online (ru-RU) . 3 вересня 2004. Процитовано 27 березня 2024.
  2. Характеристика Новосибирской ТЭЦ-5 ОАО "Новосибирскэнерго". vunivere.ru. Процитовано 27 березня 2024.
  3. Сибирская генерирующая компания. «СГК» — Сибирская генерирующая компания (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
  4. Новосибирская ТЭЦ-5. www.in-power.ru. Процитовано 27 березня 2024.