Ново-Мар’ївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ново-Мар’ївка також хутір Переображений, з 1910 року 11-а колона (Святогорівська) з 1920-х років Ново-Мар'ївка - скасоване село, яке увійшло до складу Добропілля 18 серпня 1953 року. Через всю Новомар'ївку нині проходить вулиця Добролюбова, яка починається одразу біля залізничного насипу на східній околиці Мар'ївки і закінчується в колишньому селі Піщаний Кар'єр.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше поселення на території Ново-Мар'ївка згадується в Військово-топографічній карті Катеринославської губернії виданої в 1861 році на місці села вказано хутір Переображенний. Хутір складався з дому з захищеним двором і двома будівлями за межами двору і величезним городом до річки Бик. Із заходу землі хутора обмежувались Сучьей балкою за якою було село Мар'ївка, а з півдня кордоном була річка Бик. Через хутір із заходу з Мар'ївки на схід до села Ганнівка проходила зручна без канав ґрунтова дорога, від самого хутора на північ йшла така ж ґрунтова дорога до хутора Гнилуша.[2]

У 1912 році на східніше села Мар'їнки і південніше хутора на правому березі річки Бик гірський інженер Г.Н. Гребінь і штейгер Я.Д. Подільський заснували Святогорівський рудник (шурф № 11).[3] Разом з рудником поруч був закладене шахтарське селище 11-я колона (Святогорівська) яка відносилася до села Мар'їнка.

Після об'єднання двох рудників в 1922 році 11-я колона виросла в значне шахтарське селище, на схід від 11-ї колони з'явився хутір Ново-Мар'ївка.[4] І вже 1923 році за новим адміністративним поділом селище Ново- Мар'ївка увійшла до складу Гннівської сільської ради.[5]

Указом Президіуму Верховної Ради УРСР про віднесення селища міського типу Красноармійський рудник до категорії міст районного підпорядкування та присвоєння йому найменування Добропілля 18 серпня 1953 року село Ново - Марївка стало частиною міста Добропілля.

"Включити в смугу міста Добропілля село Ново-Мар’ївка і Ново Ганнівка, селища Добропілля, Парасковіївка і Піщаний Кар’єр Красноармійської селищної Ради і селище залізничної станції Добропілля Добропільської сільської Ради."[6]

У 1950-х роках колишня Ново-Мар'ївка і село Піщаний Кар'єр яке також стало частиною міста зрослися і стали носити загальну назву Піщаний.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Планы дач генерального и специального межевания, 1746-1917 гг. (коллекция). № 1354. № описи 112. Ч. 2. 1916 Стр 52
  • Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
  • Военно-топографическая карта Екатеринославской губернии. ‒ 1861. ‒ 35 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. Стр. 49
  2. Военно-топографическая карта Екатеринославской губернии. ‒ 1861. ‒ 35 с. Стр 14
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 24 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. Стр 35
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 24 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)