Новіков Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Новіков Микола(?-?) сотник Армії УНР, служив в Запорізькому корпусу Армії УНР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Після смерті батька мама Миколи разом з ним і його братом і двома сестрами переїхали з Новоросійська до Києва щоб дати освіту дітям. Сім'я жила на Безаківській вулиці.

До революції Микола вчився в Університеті св. Володимира, на юридичному факультеті в Києві.

З початком Першої світової війни, Микола був на третьому курсі, але так як він був прапорщиком в запасі на початку серпня 1914 його призвали в армію в 130 - Херсонський полк РІА. Миколу направили в восьму сотню, після смерті, командира сотні Новиков прийняв він нього сотню. Під час служби на фронтах Першої світової війни Микола отримав чотири важких поранення.

Лютневу революцію Микола зустрів в Києві, де він лікувався в госпіталі. У грудні 1917 року Микола записався в Гайдамацький кіш Слобідської України. У складі коша він брав участь в обороні міста Києва в лютому 1918 року від наступаючої армії Мурайова. Разом з частинами Армії УНР і урядом УНР він відступив до Житомира.[1]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943–1951) Т 1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943–1951) Т 1 Стр 55 -60