Перейти до вмісту

Носенков Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Носенков Олександр Васильович
Народивсяквітень 1907 Редагувати інформацію у Вікіданих
село Гламаздино Курської губернії, тепер Хомутовського району Курської області, Російська Федерація
Померневідомо
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За освоєння цілинних земель»

Олександр Васильович Носенков (квітень 1907(1907), село Гламаздино Курської губернії, тепер Хомутовського району Курської області, Російська Федерація — ?) — радянський державний діяч, секретар ЦК КП Таджикистану, 2-й секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б). Депутат Верховної ради РРФСР 3-го скликання. Депутат Верховної ради Таджицької РСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

У 1922—1927 роках — сільськогосподарський робітник Гламаздинського радгоспу Курської губернії. У 1924 році вступив до комсомолу.

У 1927 році — секретар Гламаздинської сільської ради Хомутовського району Курської губернії.

У 1927—1928 роках — голова робітничого комітету Спілки сільськогосподарських і лісових робітників Гламаздинського радгоспу Курської губернії.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1928—1929 роках — слухач крайових юридичних курсів у місті Ростові-на-Дону.

15 жовтня 1929 року призваний до Червоної армії. У 1929—1932 роках — червоноармієць, курсант, молодший командир 71-го дивізіону військ ОДПУ в місті Свердловську.

У 1932 році — штатний пропагандист партійного комітету Повноважного представництва ОДПУ по Уралу в місті Свердловську.

У 1932—1938 роках — студент електрохімічного факультету Уральського індустріального інституту імені Кірова в Свердловську, здобув спеціальність інженера-технолога та електрохіміка.

У 1938—1939 роках — аспірант Уральського індустріального інституту імені Кірова.

З 1939 по березень 1942 року — завідувач економічного відділу; заступник начальника Управління НКВС (в 1941 році НКДБ) по Свердловській області.

У березні 1942 — березні 1943 року — секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б) з промисловості боєприпасів.

У березні 1943 — листопаді 1944 року — заступник секретаря Свердловського обласного комітету ВКП(б) з промисловості боєприпасів і озброєння — завідувач відділу промисловості боєприпасів і озброєння Свердловського обласного комітету ВКП(б).

У листопаді 1944 — липні 1947 року — заступник секретаря Свердловського обласного комітету ВКП(б) із кольорової металургії — завідувач відділу кольорової металургії Свердловського обласного комітету ВКП(б).

10 липня 1947 — 11 серпня 1948 року — інспектор Управління партійних кадрів Управління кадрів ЦК ВКП(б) у Москві.

11 серпня 1948 — 20 червня 1949 року — завідувач сектору МДБ (сектору кадрів органів МДБ) адміністративного відділу ЦК ВКП(б).

У липні 1949 — червні 1950 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів Ленінградського міського комітету ВКП(б).

У червні 1950 — 1 квітня 1953 року — 2-й секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б).

З 1 квітня по грудень 1953 року — секретар Ленінградського міського комітету КПРС.

8 грудня 1953 — 8 квітня 1954 року — інспектор ЦК КПРС у Москві.

8 квітня 1954 — травень 1955 року — уповноважений ЦК КПРС по новостворених зернових радгоспах Новосибірської області РРФСР.

31 травня 1955 — січень 1958 року — секретар ЦК КП Таджикистану.

У серпні 1957 — червні 1958 року — слухач річних курсів перепідготовки секретарів обкомів при ЦК КПРС у Москві.

У червні 1958 — червні 1960 року — завідувач Територіальної групи Ради міністрів Російської РФСР по районах центральної нечорноземної зони.

У червні — жовтні 1960 року — секретар партійного комітету Ради міністрів РРФСР.

14 жовтня 1960 — 1 березня 1963 року — голова Державного комітету Ради міністрів РРФСР у справах місцевої промисловості та художніх промислів.

З 1 березня 1963 по жовтень 1965 року — начальник Головного управління побутового обслуговування населення при Раді міністрів РРФСР.

У жовтні 1965 — 1 грудня 1970 року — заступник міністра побутового обслуговування населення РРФСР.

З 1 грудня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Подальша доля невідома.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]