Перейти до вмісту

Носкова Катерина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катерина Носкова
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження23 квітня 1989(1989-04-23)
Знам'янка
Смерть16 серпня 2015(2015-08-16) (26 років)
Горлівка, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
ПсевдоКет
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Катери́на Володи́мирівна Носко́ва (23 квітня 1989, Знам'янка — 16 серпня 2015, Горлівка, Україна) — українська військова телефоністка, старший солдат ЗС України, кавалер ордена «За мужність» III ст. Загинула під час війни на сході України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Катерина Носкова народилася у Знам'янці. Закінчила загальноосвітню школу № 2 та професійно-технічне училище № 3. Мешкала та працювала листоношею у відділенні «Укрпошти» в селищі Знам'янка Друга.

У лютому 2015 року добровільно зарахована на контрактну службу до лав Збройних Сил України та вирушила до зони проведення АТО. На запитання, для чого їй це було потрібно, Катерина відповідала:

Хлопці, воювати треба всім. Інакше нам цю войну не виграти. А нам потрібна перемога. Я захищаю свою дитину ось так.

16 серпня 2015 року загинула під Горлівкою в часі обстрілу, вчиненого терористами. Тоді ж поліг солдат Віктор Пронін.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Була одружена. Виховувала сина.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Носкова Катерина Володимирівна. Сайт Знам'янської міської ради. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 18 червня 2014.
  • Профіль військовика. «Книга пам'яті». Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 18 червня 2014.
  • Профіль військовика. «Небесна гвардія». Процитовано 18 червня 2014.
  • У Знам'янці поховали телефоністку ВСУ, яка загинула, виносячи поранених з-під обстрілу. «УНІАН». Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 18 червня 2014.
  • Соратник загиблої зв'язкової: "За Катю умиємо кров'ю!". «Обозреватель». Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 18 червня 2014.
  • У Кропивницькому відзначили Народних Героїв [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]