Нурі ас-Саїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нурі ас-Саїд
араб. نوري السعيد
Нурі ас-Саїд
Нурі ас-Саїд
Прапор
Прапор
11-й Прем'єр-міністр Іраку
23 березня 1930 — 3 листопада 1932 року
Монарх: Фейсал I
Попередник: Ібрагім Наджі ас-Сувейді
Наступник: Наджі Шавкат
Прапор
Прапор
20-й Прем'єр-міністр Іраку
25 грудня 1938 — 31 березня 1940 року
Монарх: Газі I
Попередник: Джаміль аль-Мідафаї
Наступник: Рашид Алі аль-Гайлані
Прапор
Прапор
25-й Прем'єр-міністр Іраку
10 жовтня 1941 — 4 червня 1944 року
Монарх: Фейсал II
Попередник: Джаміль аль-Мідафаї
Наступник: Хамді аль-Баджаджі
Прапор
Прапор
29-й Прем'єр-міністр Іраку
21 листопада 1946 — 29 березня 1947 року
Монарх: Фейсал II
Попередник: Аршад аль-Умарі
Наступник: Саїд Салех Джабр
Прапор
Прапор
33-й Прем'єр-міністр Іраку
6 січня — 10 грудня 1949 року
Монарх: Фейсал II
Попередник: Музахім аль-Баджаджі
Наступник: Алі Джавдат аль-Айюбі
Прапор
Прапор
36-й Прем'єр-міністр Іраку
15 вересня 1950 — 12 липня 1952 року
Монарх: Фейсал II
Попередник: Сулейман Тауфік ас-Сувейді
Наступник: Мустафа Махмуд аль-Умарі
Прапор
Прапор
42-й Прем'єр-міністр Іраку
4 серпня 1954 — 20 червня 1957 року
Монарх: Фейсал II
Попередник: Аршад аль-Умарі
Наступник: Алі Джавдат аль-Айюбі
Прапор
Прапор
45-й Прем'єр-міністр Іраку
3 березня — 18 травня 1958 року
Монарх: Фейсал II
Попередник: Абдул-Вахаб Мірджан
Наступник: Ахмад Мухтар Бабан
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Іраку
23 березня — 10 жовтня 1930 року
Попередник: Сулейман Тауфік ас-Сувейді
Наступник: Абдулла Бей ал-Дамлуджі
20 березня 1933 — 19 лютого 1934 року
Попередник: Абдул Кадир Рашид
Наступник: Абдулла Бей ал-Дамлуджі
27 серпня 1934 — 29 жовтня 1936 року
Попередник: Сулейман Тауфік ас-Сувейді
Наступник: Наджі ал-Асіл
25 грудня 1938 — 26 квітня 1939 року
Попередник: Сулейман Тауфік ас-Сувейді
Наступник: Алі Джавдат аль-Айюбі
18 лютого 1940 — 21 січня 1941 року
Попередник: Алі Джавдат аль-Айюбі
Наступник: Алі Махмуд ал-Шейх
3 липня — 3 жовтня 1942 року
Попередник: Дауд Паша ал-Гайдарі
Наступник: Абдель Іллах аль-Хафіз
 
Народження: 23 жовтня 1887(1887-10-23)
Багдад
Смерть: 15 липня 1958(1958-07-15) (70 років)
Багдад
Країна: Ірак
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Освіта: Османський військовий коледжd
Діти: Sabahd
Нагороди:
Орден кавалерів Честі (Велика Британія)
Орден кавалерів Честі (Велика Британія)
Імперський орден Ярма та Стріл
Імперський орден Ярма та Стріл

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Нурі Паша ас-Саїд (1888, Багдад — 15.07.1958, Багдад) — іракський політичний і державний діяч, вісім разів обіймав посаду прем'єр-міністра Іраку, по три рази був міністром оборони і міністром закордонних справ. Один з ініціаторів створення Організації Центрального договору. В зовнішній політиці дотримувався пробританського курсу. Був убитий повсталими жителями Багдаду під час Іракської революції 1958 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сунітській сім'ї бухгалтера північнокавказького походження. 1906 року закінчив військову академію в Стамбулі, служив у турецькій армії. 1912 року офіцером брав участь в італійсько-турецькій війні в Лівії, організовував рух опору італійським окупантам.

1913 року брав участь в організованому арабськими офіцерами турецької армії антитурецькій змові, після розкриття якої емігрував до Єгипту, де на деякий час потрапив у британський полон. 1916 року приєднався до арабського антитурецького повстання в Хіджазі, обіймав високі посади в армії еміра Фейсала, очолював арабські війська, що захопили Дамаск. 1921 року повернувся до Іраку, пішовши за вигнаним з Сирії французами королем Фейсалом. 1922 року був призначений першим начальником поліції, а 1924 — заступником начальника штабу армії.

Смерть

[ред. | ред. код]

У день повалення монархії Нурі ас-Саїд зник. Його син Сабаха схопили, вбили та протягнули вулицями Багдада. Тіло облили бензином і спалили на радість натовпу. ас-Саїд зумів сісти в човен, прив'язаний до причалу поблизу від його житла, та піднятися вгору Тигром. Його прихистив старий друг. Але Нурі ас-Саїд розумів, що невдовзі туди прийдуть повстанці, та, переодягнувшись в жіночий одяг[джерело?], спробував пробратися через Багдад до Ірану. Головнокомандувач армії отримав відомості про те, що Нурі ас-Саїд переховується в одному з будинків багдадського кварталу Баб аш-Шаркі. Туди негайно відрядили війська, почались пошуки, але колишньому прем'єру вдалося сховатися. Він пробирався через іракську столицю, але на площі Свободи один підліток побачив піжамні штани, що виглядали з-під жіночого одягу. Він закричав, й одразу ж навколо ас-Саїда зібралися люди. Один з солдатів, який перебував поряд, не роздумуючи, застрелив старого прем'єра. За іншою версією Нурі зумів вихопити пістолет і накласти на себе руки.

Колишнього прем'єра поховали того ж дня, але розлючений натовп понівечив його могилу, а труп політика потягли вулицями Багдада, де його повісили, спалили та знущались із нього. Після неодноразового наїзду на тіло муніципальними автобусами воно стало невпізнаваним.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Batatu, Hanna: The Old Social Classes and New Revolutionary Movements of Iraq, al-Saqi Books, London, 2000, ISBN 0-86356-520-4
  • Gallman, Waldemar J.: Iraq under General Nuri: My Recollection of Nuri Al-Said, 1954—1958, Johns Hopkins University Press, Baltimore, 1964, ISBN 0-8018-0210-5
  • Lukutz, Liora: Iraq: The Search for National Identity, pp. 256-, Routledge Publishing, 1995, ISBN 0-7146-4128-6
  • O'Sullivan, Christopher D. FDR and the End of Empire: The Origins of American Power in the Middle East. Palgrave Macmillan, 2012, ISBN 1137025247
  • Simons, Geoff: Iraq: From Sumer to Saddam, Palgrave Macmillan, 2004 (3rd edition), ISBN 978-1-4039-1770-6
  • Tripp, Charles: A History of Iraq, Cambridge University Press, 2002, ISBN 0-521-52900-X