Нізе да Сілвейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нізе да Сілвейра
Народилася15 лютого 1905(1905-02-15)[2]
Масейо, Бразилія
Померла30 жовтня 1999(1999-10-30)[1] (94 роки)
Ріо-де-Жанейро, Бразилія
·пневмонія
Країна Бразилія
Діяльністьпсихологиня, лікарка-психіатриня, мисткиня, лікарка-письменниця
Alma materФедеральний університет штату Баїя
Знання мовпортугальська[3]
Нагороди
Commander of the Order of Rio Branco орден «За заслуги в культурі» Великий хрест Національного ордену Наукових заслуг
IMDbID 1317685

Нісе да Сілвейра (нар. 15 лютого 1905, Масейо, Бразилія — 30 жовтня 1999) — бразильська психіатриня і учениця Карла Юнга. Присвятила своє життя психіатрії та кинула виклик загальноприйнятим традиціям її епохи, які наполягали на використанні інституціоналізації та агресивних форм медичного втручання, включаючи електросудомну терапію, інсуліно-шокову терапію та лоботомію для лікування психічних захворювань. 

Біографія

[ред. | ред. код]

Нісе да Сілвейра народилася в Масейо, у північно-східному штаті Алагоас[4], Бразилія, у 1905 році. Вона закінчила медичний факультет у Салвадорі, штат Баїя, у 1926 році, де була єдиною жінкою серед 157 чоловіків[4].

У 1952 році заснувала Музей зображень несвідомих в Ріо-де-Жанейро, науково-дослідний центр і архів, спрямований на вивчення та документування тисяч творів мистецтва, створених її клієнтами у відділенні трудотерапії Педро II (Національного) центру психіатрії. Завдяки своїй роботі Нісе да Сілвейра представила юнгіанську психологію Бразилії [5].

У 1956 році Нісе да Сілвейра розробила ще один революційний проект, який випередив свій час: «Casa das Palmeiras», амбулаторна клініка для клієнтів, які раніше були інституціоналізованими, де вони могли вільно виражати своє мистецтво, повертаючись у суспільство. Вона також сформувала дослідницьку групу Карла Юнга, головою якої була до 1968 року[5].

Її дослідження з ерготерапії та використання художнього вираження як засобу для дослідження та розкриття внутрішнього життя психічно хворих пацієнтів призвели до різноманітних виставок, фільмів, документальних фільмів, аудіовізуальної продукції, курсів, симпозіумів, публікацій та конференцій протягом її життя. Вона також була піонером у дослідженні емоційних зв'язків між пацієнтами та тваринами, яких вона називала котерапевтами. 

На знак визнання її роботи Нісе да Сілвейра була нагороджена нагородами, титулами та преміями в різних галузях знань. Вона була одним із засновників Міжнародного товариства психопатологічного вираження зі штаб-квартирою в Парижі, Франція. Її робота та ідеї надихнули на створення музеїв, культурних центрів і терапевтичних установ у Бразилії та за кордоном.

8 липня 2022 року ухвалення Федерального закону 14.401/2022 підтвердило її внесення до бразильської «Livro dos Heróis e Heroínas da Pátria» (Книги національних героїв)[6].

Смерть

[ред. | ред. код]

Найс померла 30 жовтня 1999 року в Ріо-де-Жанейро.

Її життя та творчість були зображені Глорією Пірес у біографічному бразильському фільмі 2015 року «Найз: Серце безумства» режисера Роберто Берлінера[7]. Глорія Пірес також зіграла Нільсе да Сілвейру в бразильській теленовелі 2022 року Além da Ilusão[8].

Данина

[ред. | ред. код]

15 лютого 2020 року компанія Google відзначила 115-й день народження Нізе да Сілвейри тематичнтим малюнком, дудлом Google[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.ecured.cu/Nise_da_Silveira
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. ↑ а б Os 10 anos da morte de Nise da Silveira. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  5. ↑ а б Pioneiras da Ciência no Brasil. CNPq. 24 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 травня 2016.
  6. ↑ L14401. www.planalto.gov.br. Процитовано 8 січня 2024.
  7. ↑ A look into the life of a famed Brazilian psychiatrist. www.international.ucla.edu.
  8. ↑ Depois de filme, Gloria Pires interpreta psiquiatra Nise da Silveira novamente em 'Além da ilusão'. Extra (pt-BR) . 19 липня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
  9. ↑ Nise da Silveira's 115th Birthday. Google. 15 лютого 2020. Процитовано 8 січня 2024.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Каса дас Палмейрас. A Emoção de Lidar. Uma Experiência em Psiquiatria Ріо-де-Жанейро: Альгамбра, 1986
  • Cartas a Spinoza Rio de Janeiro: Francisco Alves, 1995
  • Expérience d'art Spontané chez des Schizophrènes dans un Service de Therapeutique Occupationelle (співпраця з доктором П'єром Ле Галле, II Міжнародний психіатричний конгрес у Цюріху), Congress Report vol. IV, 380—386, 1957.
  • Феліпе Салес Магальді: «Психіка зустрічається з матерією: тіло та особистість у медично-науковому проекті Нісе да Сілвейра» [Hist. cienc. saude-Manguinhos vol.25 no.1 Rio de Janeiro Jan./Ber, 2018]
  • Фернандо Портела Камара: «Vida e obra de Nise da Silveira» [Journal of Psychiatry On-Line Brazil], 2002
  • Gatos, A Emoção de Lidar . Ріо-де-Жанейро: редакція Лео Крістіано, 1998
  • Гуллар Феррейра. «Nise da Silveira: uma psiquiatra rebelde», 1996
  • Id.: «A contribuição de Nise da Silveira para a Psicologia Junguiana» — [Journal of Psychiatry On-Line Brazil], 2004
  • Imagens do inconsciente Rio de Janeiro: Alhambra, 1981
  • Жоао А. Фрейзе-Перейра: «Nise da Silveira: Imagens do Inconsciente entre Psicologia, Arte e Política» в Estudos Avançados. том 17 № 49 Сан-Паулу Комплект. /Dic. 2003 рік
  • Юнг: Vida e Obra, Ріо-де-Жанейро: José Álvaro Ed., 1968
  • Nise da Silveira Brasil, COGEAE/PUC-SP 1992
  • O Mundo das Imagens São Paulo: Ática, 1992
  • Філателістичне видання (2005), н. 1, Бразилія.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нізе_да_Сілвейра&oldid=43392639