Перейти до вмісту

Нікандрова Ганна Олексіївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нікандрова Ганна Олексіївна
Народження13 жовтня 1921(1921-10-13)
Барашкіно (Красногородський район), Q16666875?, Опочецький повітd, Псковська губернія, Російська СФРР
Смерть23 червня 1944(1944-06-23) (22 роки)
Дубровенський район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняДубровно
Країна СРСР
Званнястарший лейтенант
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За відвагу»

Ганна Олексіївна Нікандрова (13 жовтня 1921 — 23 червня 1944) — учасниця Великої Вітчизняної війни, комсорг 426-го стрілецького полку 88-ї стрілецької дивізії (31-а армія, 3-й Білоруський фронт), старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (24 березня 1945 року, посмертно).

Біографія

[ред. | ред. код]

Ганна Нікандрова народилася 13 жовтня 1921 року у селі Барашкіно (Псковська губернія) в селянській родині. За національністю — росіянка. Після закінчення 8 класів і бібліотечних курсів, вона працювала в бібліотеці, а потім — у Красноградському райкомі комсомолу.

Брала участь у боях Великої Вітчизняної війни з вересня 1941 року. На початку війни працювала сандружинницею, допомагала евакуювати поранених, працювала в госпіталі. У 1942 році вступила до лав ВКП (б).

Після закінчення курсів молодших лейтенантів, Ганна Нікандрова була призначена на посаду комсорга 426-го стрілецького полку (88-та стрілецька дивізія, 31-а армія, 3-й Білоруський фронт). У боях 23 червня 1944 року в районі залізничної станції Кіраєво (Дубровенський район Вітебської області Білорусі) старший лейтенант Нікандрова першою кинулася по штурмовій драбині через протитанковий рів, ведучи за собою бійців своєї роти[1] . Цього ж дня вона загинула при блокуванні кулеметного дзоту противника. Була похована в братській могилі у місті Дубровно (Вітебська область Білорусі). На могилі був встановлений пам'ятник[2] .

24 березня 1945 року указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками старшому лейтенанту Ганні Олексіївні Нікандровій посмертно було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Ім'ям Героя Радянського Союзу Ганни Нікандрової названа вулиця у місті Дубровно .
  • У місті Красногородськ у 1984 році на площі, названій на честь героїні, встановлений бюст-пам'ятник Ганни Нікандрової роботи скульптора А. Ф. Маначинського[6] . Пам'ятник дивиться в бік її рідного села Барашкіно.
  • У місті Ростові-на-Дону ім'ям Героя Радянського Союзу Ганни Нікандрової названа Гімназія 76

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Валентина Ваньшина «Хто вони, одинадцять героїнь?» // Молода гвардія[недоступне посилання]
  2. ↑ Нікандрова Ганна Олексіївна // Велика Вітчизняна Війна. Опочецький район. 1941—1944. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 3 липня 2013.
  3. ↑ Нагородний лист Г. О. Нікандровій до звання Героя Радянського Союзу // портал «Подвиг Народу»[недоступне посилання].
  4. ↑ Нагородний лист Г. О. Нікандровій до ордену Вітчизняної війни II ступеня // портал «Подвиг Народу»[недоступне посилання].
  5. ↑ Нагородний лист Г. О. Нікандровій до медалі «За відвагу» // портал «Подвиг Народу»[недоступне посилання].
  6. ↑ Калью В. В. . Красний Городець. 1464—2004. — Красногородськ, 2004. — 643 с. — С. 426.

Література

[ред. | ред. код]
  • Нікандрова Ганна Олексіївна//Герої Радянського Союзу
  • Алєксєєв А. Вінець доблесті // Героїні: замітки про жінок — Героїв Радянського Союзу / ред.- упор. Л. Ф. Торопов; передм. Е. Кононенко. — Вип. 2. — М. : Політіздат, 1969. — 463 с.
  • Навічно в серці народному. — 3-є вид., Доп. і випр. — Мінськ, 1984.
  • Розповіді про фронтових комсоргів. — М., 1982.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікандрова_Ганна_Олексіївна&oldid=40376999