Нікелін (сплав)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нікелін — сплав міді (65-67 % Cu) з нікелем (25-35 % Ni) із домішками марганцю (0,4-0,6 % Mn), заліза і цинку. Характеризується великим питомим електричним опором, який незначно змінюється з температурою, і стійкістю проти корозії. Останнім часом нікелін замінюють дешевшими сплавами (з меншим вмістом нікелю).

Питомий електричний опір 0,4·10−6 Ом*м.

Температурний коефіцієнт електричного опору нікеліну α = 0,1·10−3 K−1 в інтервалі 0-100 °C.

Застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]