Нікко (Тотіґі)
| Нікко | |
  | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Канто |
| Префектура | Тотіґі |
| ISO 3166-2 | 09206-1 |
| Площа | 1449,87 км² (1 жовтня 2008[1]) |
| Населення | 91 049 осіб (1 січня 2009[2]) |
| Густота | 62.8 осіб / км² |
| city.nikko.lg.jp(яп.) | |
| |
|
| |
Нікко (яп. 日光市, にっこうし, МФА: [nik̚.koː ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Тотіґі.
Розташоване в північно-західній частині префектури. Виникло на базі середньовічних поселень при синтоїстських святилищах Футарасан і Тосьо. Останнє є мавзолеєм Токуґави Ієясу, засновника сьоґунату Токуґава. Основою економіки є сільське господарство, харчова промисловість, виробництво електротоварів, машинобудування, туризм. Традиційні ремесла — виготовлення японського лакованого посуду та різьба по дереву. В місті розташований Ніккоський державний парк. Багатство декору ніккоських святилищ і монастирів породило стару японську приказку: «Не кажи „чудово!“, поки не побачив Нікко»[3]. 1999 року культові споруди міста були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Станом на 1 жовтня 2008[1] площа міста становила 1449,87 км². Станом на 1 січня 2009[4] населення міста становило 91 049 осіб.
- ↑ а б Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
- ↑ Статистика префектури Тотіґі // Сайт префектури Тотіґі. Переглянуто 10 лютого 2009 [2].
- ↑ яп. 日光を見ぬうちは結構と言うな, にっこうをみぬうちはけっこうというな, МФА: [nik̚.ko o mʲinu ut͡ɕi wa kek̚.ko to ju na].
- ↑ Статистика префектури Тотіґі // Сайт префектури Тотіґі. Переглянуто 10 лютого 2009 [3].
- (яп.) Нікко (Тотіґі) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Тотіґі (9). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1984.
Нікко (Тотіґі) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) http://www.city.nikko.lg.jp/ [Архівовано 2 грудня 2006 у Wayback Machine.]
Адміністративний поділ префектури Тотіґі | ||
|---|---|---|
| Міста |  | |
| Повіти | ||