Ніколас Меркатор

Ніколас Меркатор
нім. Niklaus Kauffman
Ім'я при народженні	нім. Niklaus Kauffman
Народився	1620[…] Ойтін, Священна Римська імперія
Помер	14 січня 1687(1687-01-14) Версаль, Французьке королівство
Діяльність	математик, астроном, теоретик музики, науковець, викладач університету, музикознавець
Alma mater	Ростоцький університет (1641) Лейденський університет (1642)
Галузь	математика, теорія музики, астрономія, тригонометрія, хронометр, тригонометричні функції і небесна механіка
Заклад	Копенгагенський університет Ростоцький університет
Членство	Лондонське королівське товариство
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Ніколас Меркатор у Вікісховищі

Ніколас Меркатор (нім. Nicholas Mercator; близько 1620, Гольштейн, Німеччина – 1687, Версаль, Франція) — був німецьким математиком, також відомий під своїм німецьким ім'ям Кауфман, член Лондонського королівського товариства.

Біографія

Народився в місті Ойтін, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина. Ніколас здобув освіту в Ростоку і Лейдені, після чого жив з 1642 по 1648 рік у Нідерландах. Читав лекції в Копенгагенському університеті в 1648–1654 роках. З 1655 по 1657 рік жив у Парижі, Франція. Він був учителем математики у Джоселін Персі, сина 10-го графа Нортумберленд, в Петворті, Сассекс (1657). Викладав математику в Лондоні (1658–1682). У 1666 році він був обраний членом Королівського товариства. Він розробив морський хронометр для Карла II. У 1682 році Жан Кольбер запросив Меркатора для допомоги в проектуванні і будівництві фонтанів в Версальському палаці, тому він переїхав туди. Він помер у Версалі в 1687 році.

Наукова діяльність

Математично він найбільш відомий своїм трактатом Logarithmo-technia про логарифми, опублікованими в 1668 році. У цьому трактаті він описав ряд Меркатора, також незалежно відкритий Грегорі Сен-Вінсентом:

$\ln(1+x)=x-{\frac {1}{2}}x^{2}+{\frac {1}{3}}x^{3}-{\frac {1}{4}}x^{4}+\cdots .$

В області музики Меркатор вніс перший точний звіт про 53 однакових темпераменти, який мав теоретичне значення, але не отримав широкого поширення. Запропонував шкалу Кауфмана - поділ октави замість 12 на 53 частини.