Ніколаус цу Дона-Шлодін

Ніколаус цу Дона-Шлодін
Ніколаус цу Дона-Шлодін
нім. Nikolaus Burggraf und Graf zu Dohna-Schlodien
Народився	5 квітня 1879 ; Маломіце, Ґміна Маломіце, Жаганський повіт, Любуське воєводство, Республіка Польща
Помер	21 серпня 1956 (77 років); Штефанскірхен, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	письменник, військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Боксерське повстання
Титул	граф[d]
Військове звання	Фрегаттен-капітан
Нагороди
	Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
	Герб;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Бургграф і граф Ніколаус цу Дона-Шлодін (нім. Nikolaus Burggraf und Graf zu Dohna-Schlodien; 5 квітня 1879 — 21 серпня 1956) — німецький морський офіцер, фрегаттен-капітан кайзерліхмаріне. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

У 1896 році вступив на службу в німецький військово-морський флот. У 1901-1902 роках служив на канонерському човні «Tiger», що діяв у Східній Азії. В 1910-1912 роках командував канонерським човном «Tsingtau». У 1913 році призначений штурманом на лінкор «Posen».

21 вересня 1915 року отримав наказ знайти відповідне судно і переобладнати його під допоміжний крейсер, здатний також діяти в якості мінного загороджувача. Вибір припав на транспорт-банановоз «Pungo» (4 788 брт), який отримав нове ім'я — SMS Möwe (Чайка). Судно озброїли чотирма 150-мм і одним 105-мм гарматами, двома 500-мм торпедними апаратами. Також на борту були 500 морських мін. Первинним завданням корабля була постановка мінних загороджень, і тільки після її виконання капітан міг зайнятися рейдерськими операціями. «Меве», замаскований під шведський пароплав, покинув Кіль 15 грудня 1915 року. 4 березня 1916 року крейсер повернувся в порт, маючи на рахунку 13 парових і 1 вітрильне судно, а також застарілий британський лінкор «King Edward VII», загиблий на мінах, виставлених рейдером біля північного узбережжя Шотландії. 2 судна були захоплені в якості призів і відправлені до Німеччини. Загальний тоннаж потоплених суден склав 159 400 тонн. 22 листопада 1916 року крейсер вийшов у другий похід, що закінчився 22 березня 1917 року. Результатом походу стали 27 потоплених суден загальним тоннажем 127 707 тонн. Завдяки зусиллям німецької військової пропаганди, корабель і його команда отримали популярність серед населення країни, а Дона-Шлодін був призначений на почесну посаду морського ад'ютанта імператора Вільгельма II.

Після війни командував загоном фрайкора «Möwe», брав участь в придушенні Сілезького повстання. У 1919 році вийшов у відставку і зайнявся торгівлею в Гамбурзі, в 1930-х переїхав в Баварію.

Нагороди

Отримав численні нагороди, серед яких:

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
Орден Білого Сокола, лицарський хрест 1-го класу з мечами
Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест
Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест
Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
Pour le Mérite (7 березня 1916) — вручений особисто імператором Вільгельмом.
Почесний хрест ветерана війни з мечами

Бібліографія

S. M. S. „Möwe“. Perthes, Gotha 1916
Der Möwe zweite Fahrt. Perthes, Gotha 1917
Der „Möwe“ Fahrten und Abenteuer. Erzählt von ihrem Kommandanten. Perthes, Stuttgart 1927 — перевидання попередніх творів.

Література

Галыня Виктор Анатольевич. Рейдеры Гитлера. Вспомогательные крейсера Кригсмарине. — М: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2009. — 192 с. — ISBN 978-5-699-38274-3.
Dr. Otto Weddigen: Unsere Möwe!, Fahrten und Heldentaten der „Möwe“ und ihres Kommandanten, des Burggrafen und Grafen Nikolaus zu Dohna-Schlodien, Leipzig 1916

Примітки

↑ ^а ^б ^в Munzinger Personen
d:Track:Q107343683

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q107343683">Munzinger_Personen<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107343683]]</div>-1] а ^б ^в Munzinger Personen
d:Track:Q107343683

[1]