Нікольська Тетяна Миколаївна
Нікольська Тетяна Миколаївна | |
---|---|
Народилася | 14 серпня 1919 Самара, РСФРР |
Померла | 8 жовтня 2001 (82 роки) Москва, Росія |
Країна | Росія |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | Історичний факультет МДУ |
Галузь | археологія |
Заклад | Інститут археології РАН |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Тетяна Миколаївна Нікольська (14 серпня 1919, Самара, РРФСР — 8 жовтня 2001, Москва) — радянська і російська вчена, археолог, кандидат історичних наук, співробітниця Інституту археології АН СРСР.
Народилася в сім'ї театральних працівників. Середню школу закінчила в селищі Малаховка Московської області, де родина жила з 1928 року. 1941 року закінчила історичний факультет МДУ ім. М. В. Ломоносова. Після закінчення університету за розподілом поїхала в Сиктивкар, де працювала науковою співробітницею в краєзнавчому музеї. Потім завідувала відділом археології цього музею. 1946 року закінчила аспірантуру Інституту історії матеріальної культури і була співробітницею цього інституту до виходу на пенсію 1989 року[1].
Кандидатську дисертацію захистила 1947 року за темою «Кургани Верхнього Поволжя Х—ХІІІ ст.». Від 1940 року, ще студенткою, була учасницею археологічних експедицій у Московській і Новгородській областях. А від 1948 року вела самостійні розкопки в Новгородській, Калузькій, Курська, Орловській областях. Археологічна діяльність тісно пов'язана з Орловським обласним краєзнавчим музеєм[ru]. Основна наукова спеціалізація спрямована на вивчення давньоруських археологічних пам'яток басейну Оки на Орловщині. Своєрідність верхньоокських пам'яток дозволила виділити їх в окрему групу. Дані, отримані, від розкопок поселень східних слов'ян вона зіставляла з різними літописними матеріалами окських племен.
Протягом 1952—1953 років вела розкопки городища і курганів біля села Шуклинка поблизу сучасного Курська. Від 1959 року проводила розкопки городищ Кудеярова Гора і Лиса Гора в Курській області. Протягом наступних років займалася фундаментальним вивченням археологічних пам'яток Окського басейну. Відомі розкопки городищ і курганів: Серенськ Калузька область, Слобідка на річці Навлі (передбачуване місто Болдиж), Кроми, Воротинцево (Новосильський район) (передбачуване місто Воротинськ[ru]), Новосильське[ru], Мценське, Синюково[ru] (на річці Чернь[ru]) Тульської області, біля села Гать Орловського району[ru], Свинухово, Борилово[ru] (Болховський район) та багато інших[1]. На території Орловської області протягом 1950-х років було обстежено 49 пам'яток археології[2].
Деякі відомі роботи Т. М. Нікольської: «Городище Слобідка XII—XIII ст. До історії давньоруського містобудування в Землі в'ятичів», «Земля Вятичів. До історії населення басейну верхньої і середньої Оки в IX—XIII ст.». Робота «Культура племен басейну верхньої Оки в I тисячолітті н. е.» досі є основною історії верхньоокської культури. Підсумком робіт стала класифікація архітектурних пам'яток, об'єднання їх у хронологічні групи, час виникнення городищ і селищ, докладний опис курганів, вдалося показати своєрідність культури племен басейну верхньої Оки і зробити висновок, що культура верхньоокських племен ближча до культури племен давніх балтів басейну верхнього Дніпра, ніж угро-фінів верхньої Волги[3]. Обстеження городищ показали, що в XII—XIII ст. на вятицькій землі відбувається розквіт матеріальної і духовної культури населення, пов'язаний з розвитком польового землеробства, ремесел, торгівлі[2].
- Никольская Т. Н. Городище слободка XII—XIII вв.: К истории древнерусского градостроительства в земле вятичей. — М.: Наука, 1987. — 187 с.
- Никольская Т. Н. Земля вятичей: К истории заселения бассейна верхней и средней Оки в IX—XIII вв. — М.: Наука, 1981. — 296 с.
- Никольская Т. Н. Культура племён бассейна Верхней Оки в I тысячелетии н. э. / Материалы и исследования по археологии СССР. Том 72. — М.-Л.: Академия наук СССР, 1959. — 150 с.
Статті в КПІІМК/КПІА[ru]
[ред. | ред. код]
|
|
- Никольская Т. Н. Воротынск // Древняя Русь и славяне. — М.: Наука, 1978. — С. 118—128.
- Никольская Т. Н. Городище у дер. Николо-Ленивец (Раскопки 1954—1958 гг.) // Советская археология. — 1962. — № 1. — С. 221—240.
- Никольская Т. Н. Древнерусские городища на территории вятичей // Археологические открытия 1965 года. — М.: Наука, 1966. — С. 171—173.
- Никольская Т. Н. Древнерусское селище Лебедка // Советская археология. — 1957. — № 3. — С. 176—197.
- Никольская Т. Н. К вопросу о феодальных «замках» в земле вятичей // Культура древней Руси. — М.: Наука, 1966. — С. 184—190.
- Никольская Т. Н. К истории домостроительства у племен бассейна Верхней Оки (с середины I тысячелетия до н. э. до середины I тысячелетия н. э.) // Древние славяне и их соседи. — М.: Наука, 1970.
- Никольская Т. Н. К исторической географии земли вятичей // Советская археология. — 1972. — № 4. — С. 158—170.
- Никольская Т. Н. К пятисотлетию «стояния на Угре» // Советская археология. — 1980. — № 4. — С. 102—119.
- Никольская Т. Н. Кузнецы железу, меди и серебру от вятич // Славяне и Русь. — М.: Наука, 1968. — С. 122—132.
- Никольская Т. Н. Литейные формочки древнерусского Серенска // Культура средневековой Руси. — Л.: Наука, 1974. — С. 40—46.
- Никольская Т. Н. Литейные формочки с надписями из древнерусского города Серенска // Советская археология. — 1974. — № 1. — С. 237—240.
- Никольская Т. Н. Раскопки на городище Спас-Городок // Археологические открытия 1979 года. — М.: Наука, 1980. — С. 67—68.
- Никольская Т. Н. Редкая находка из Серенска // Древности славян и Руси. — М.: Наука, 1988. — С. 45—47.
- ↑ а б Щавелёв С. П. Историки Курского края. Биографический словарь. Курск. 2009. ISBN 978-5-7487-1311-5
- ↑ а б Краснощёкова С. Д., Красницкий Л. Н. Краеведческие записки. Археология Орловской области. (Выпуск 5) / ответств. В. В. Титова. — Орёл : Вешние Воды, 2006. — 320 с. — ISBN 5-87295-000-0.
- ↑ Никольская Т. Н. Культура племён бассейна верхней Оки в I тысячелетии н. э.. — М. : АН СССР, 1959.
- Никольская Татьяна Николаевна (1919—2001) // Курская энциклопедия [Архівовано 18 квітня 2012 у WebCite]
- Научные отчёты сотрудников института [Архівовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.] // Институт археологии РАН
- Неделин В. М. Древние города земли Орловской. XII—XVIII века. История. Архитектура. Жизнь и быт / ответств. А. И. Лысенко. — Орёл : Вешние Воды, 2012. — 561 с. — ISBN 978-5-87295-280-0.
- Майоров А. А. История Орловская. Славянская история с древних времён до конца XVII века. — Орёл : «Картуш», 2013. — 376 с. — ISBN ISBN 978-5-9708-0381-3.
- Юшко А. А. Памяти Татьяны Николаевны Никольской (1919—2001) [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Российская археология. — 2002. — № 2. — С. 192.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |