Нікольський тупик
Нікольский тупик Росія | |
---|---|
Населений пункт | Москва |
Район | Войковський район Покровське-Стрешнєво |
Загальні відомості | |
Протяжність | 2 500 м |
Координати початку | 55°49′36″ пн. ш. 37°29′27″ сх. д. / 55.82667° пн. ш. 37.49083° сх. д. |
Координати | 55°49′36″ пн. ш. 37°28′42″ сх. д. / 55.826611111111° пн. ш. 37.478416666667° сх. д. |
Координати кінця | 55°49′56″ пн. ш. 37°27′45″ сх. д. / 55.83222° пн. ш. 37.46250° сх. д. |
Поштові індекси | 125367[1] |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Войківська |
Зовнішні посилання | |
На карті міста | |
Мапа | |
Нікольський тупик у Вікісховищі |
Нікольський тупик (рос. Никольский тупик) — тупик на північному заході Москви. Примикає до непарної сторони Ленінградського шосе за шляхопроводом через Мале кільце Московської залізниці, проходить через парк Покровського-Глєбова і по дамбі Хімкинського водосховища.
- Названий за назвою села, пізніше селища Нікольське, яке розташовувалося вздовж Ленінградського шосе[2].
- Може бути названий на початку XX століття по іконі Миколи Чудотворця, яка знаходилася на стіні Іваньківської каплиці, розташованої на північний схід у бік тупика[3].
Тупик виник в селі Іванькове і примикав до Берегової вулиці цього села[4]. У 1937 році після утворення Хімкинського водосховища тупик опинився на його березі. Пізніше назва тупику була поширена на дорогу, яка продовжувала його і проходила по дамбі через парк Покровського-Глєбова до Ленінградського шосе. Наприкінці 1980-х років село Іванькове було знесено, а у 1999 році закрито проїзд по дамбі. На місці села наприкінці 1990-х років побудовано житловий комплекс «Покровські пагорби». Праворуч до глухого кута примикає територія Центрального спортивного клубу Військово-морського флоту, а ліворуч, за греблею — територія будинку відпочинку «Чайка», який раніше належав Московському міському комітету КПРС, а нині — Управлінню справами московської мерії.
- ↑ Індекси Москви. Нікольский тупик(рос.)
- ↑ Улицы Москвы. Старые и новые названия. М., 2003. С. 196—197 (рос.)
- ↑ Паламарчук П. Г. Сорок Сороков. Том 4. М., 1995. С. 218(рос.)
- ↑ Климачева А. К., Шуринова М. Н. Улицы Москвы. Справочник. М., 1972. С. 222 (рос.)
Це незавершена стаття про Москву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |