Нікі Педерсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікі Педерсен
Загальна інформація
ГромадянствоКоролівство Данія[1][2]
Місце проживанняОденсе
Народження2 квітня 1977(1977-04-02)[3][4] (47 років)
Оденсе, Данія
Вебсторінкаnickipedersen.com
Спорт
Вид спортуспідвей
Нагороди
CMNS: Нікі Педерсен у Вікісховищі

Ніккі Педерсен (народився 2 квітня 1977 року в Оденсе) — данський спідвеїст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Нікі розпочав свою спідвейну кар'єру в данському Fjelsted Speedway Klub, за який виступав у 1993—1997 роках. Безперервно виступає в польській лізі з 1999 року. За цей час представляв кольори Start Gniezno, GKM Grudziądz, Wybrzeże Gdańsk, ZKŻ Zielona Góra, RKM Rybnik. У командному чемпіонаті Данії у 2003 році він приєднався до Holsted Speedway Club. Того ж року став чемпіоном світу в особистому заліку. Це також була його перша медаль в історії стартів у SGP. У 2004—2005 роках знову виступав за Zielona Góra. У сезоні 2006 року перейшов до Stal Rzeszów. За образу директора серії Гран-Прі, Оле Олсена, під час змагань командного Кубка світу 2006 року Педерсен і Ян Штехманн були покарані Міжнародною дисциплінарною комісією (18 вересня 2006 року). У Педерсена забрали права гонщика терміном на 6 місяців з дискваліфікацією на 6 місяців (покарання діяло з 1 квітня 2007 року по 1 жовтня 2007 року). Крім того, він повинен був заплатити 2/3 від 2000 швейцарських франків (Штехманн 1/3 цієї суми). Проте обидва подали апеляцію до Міжнародного апеляційного суду, який 19 грудня 2006 року залишив без змін умовний вирок, але розділив штраф навпіл.

У сезоні 2007 року вдруге в кар'єрі став особистим чемпіоном світу[5]. Протягом усього SGP 2007 року він набрав 196 очок, чим встановив новий рекорд серії[6]. Того ж року у кольорах «Сталі» він досяг найвищого середнього показника у заїзді в Екстралізі. Він склав 2,730 очок на один заїзд. Через рік він захистив титул особистого чемпіона світу[7]. В тому сезоні Нікі виграв лише один раунд SGP 2008, але дев'ять разів поспіль стояв на подіумі. Перемігши в серії 2008 року, він став першим данцем і другим спортсменом (після Тоні Рікардссона) в епоху Гран-прі, який захистив свій титул чемпіона світу. У 2008—2009 роках представляв Włókniarz Częstochowa. У 2008 році він знову став найкращим гравцем ліги (2,853).

У сезонах 2010 і 2011 виступав за Stal Gorzów. Сезон 2012 Нікі провів у Wybrzeże Gdańsk. Втретє в кар'єрі він записав найвищий середній результат в Екстралізі (2,605). Після п'ятирічної перерви виграв медаль чемпіонату світу (срібло). Сезон 2013 провів у Stal Rzeszów. У сезонах 2014—2017 виступав за Unia Leszno, з якою в сезонах 2015 і 2017 років виграв перші командні титули чемпіона Польщі в кар'єрі. У травні 2017 року під час матчу чемпіонату Данії отримав травму шийних хребців, через що був змушений достроково завершити сезон[8]. У 2018 році він повернувся на трек і в польській лізі приєднався до Unia Tarnów[9], а в сезоні 2019 року повернувся до Falubaz Zielona Góra[10]. Після сезону 2019 він підписав контракт з GKM Grudziądz, куди повернувся через дев'ятнадцять років. У 2020 році його середній показник становив 2,057, а роком пізніше — 2,059. У червні 2022 року отримав травму, яка виключила його з участі у змаганнях до кінця сезону[11].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Брат Ронні Педерсена і дядько Бастіана Педерсена, також спідвеїсти.

Клубна приналежність

[ред. | ред. код]

Данія

  • Team Fjelsted (1996—1997)
  • Brovst Speedway Club (1998—2002)
  • Holsted Tigers (2003–)

Швеція

  • Filbyterna Linköping (1997—1998)
  • Västervik Speedway (1999—2001)
  • Eskilstuna Smederna (2002—2005)
  • Getingarna Speedway (2006—2007)
  • Lejonen Gislaved (2008—2010)
  • Vargarna Norrköping (2011—2013)
  • Dackarna Målilla (2014—2015)
  • Lejonen Gislaved (2016)
  • Västervik Speedway (2018—2019)
  • Masarna Avesta (2020)

Велика Британія

  • Newcastle Diamonds (1998)
  • Wolverhampton Wolves (1999—2000)
  • King's Lynn Stars (2001—2002)
  • Oxford Cheetahs (2003)
  • Eastbourne Eagles (2003—2007)
  • Peterborough Panthers (2011)
  • Peterborough Panthers (2023)

Польща

  • Start Gniezno (1999)
  • GKM Grudziądz (2000)
  • Wybrzeże Gdańsk (2001)
  • Falubaz Zielona Góra (2002)
  • RKM Rybnik (2003)
  • Falubaz Zielona Góra (2004—2005)
  • Stal Rzeszów (2006—2007)
  • Włókniarz Częstochowa (2008—2009)
  • Stal Gorzów Wielkopolski (2010—2011)
  • GKŻ Wybrzeże Gdańsk (2012)
  • Stal Rzeszów (2013)
  • Unia Leszno (2014—2017)
  • Unia Tarnów (2018)
  • Falubaz Zielona Góra (2019)
  • GKM Grudziądz (2020—2023)
  • Stal Rzeszów (2024–)

Росія

  • Мега-Лада Тольяти (2006—2008)
  • Мега-Лада Тольяти (2012)

Чехія

  • Olymp Praga (2011—2013)

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Триразовий чемпіон світу в особистому заліку (2003, 2007 і 2008)
  • Чотириразовий командний чемпіон світу (2006, 2008, 2012 і 2014)
  • Семиразовий командний чемпіон Данії (2003, 2004, 2006, 2007, 2009, 2014 і 2021)
  • Семиразовий особистий чемпіон Данії (2002, 2003, 2005, 2006, 2008, 2009 і 2011)

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2008: Årets smålänning[12]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. http://www.bbc.co.uk/manchester/content/articles/2005/09/16/belle_vue_speedway_final_160905_feature.shtml
  2. https://www.facebook.com/pages/Odense-Denmark/110637728959835
  3. http://www.speedwaygp.com/rider/nicki-pedersen
  4. http://www.speedwayeuro.com/riders/p/1/pedersen---5-nicki.html
  5. [1], Redakcja, "Nicki Pedersen mistrzem świata!" 
  6. Zabawa z prądem może dać złoto (пол.), 26 серпня 2013
  7. [2], Wirtualna Polska Media, "Nicki Pedersen mistrzem świata!" 
  8. Koniec sezonu Nickiego Pedersena! – FOGO Unia Leszno – oficjalny serwis (пол.)
  9. [3], Redakcja, "Trzykrotny mistrz świata Nicki Pedersen w sezonie 2018 będzie zawodnikiem Unii Tarnów" 
  10. [4], Martyna Olejnik, "Nicki Pedersen w Falubaz Zielona Góra na sezon 2019" 
  11. [5], Wirtualna Polska Media, "Żużel. Gwiazda PGE Ekstraligi wraca do zdrowia. Wiemy, kiedy Pedersen może wyjechać na tor" 
  12. Stefan Liv utsedd till Årets smålänning - P4 Jönköping | Sveriges Radio (швед.). sverigesradio.se. Процитовано 13 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]