Перейти до вмісту

Нік Фуентес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нік Фуентес
Народився18 серпня 1998(1998-08-18) (26 років)
Кук, Іллінойс
Країна США
Діяльністьполітичний коментатор, подкастер, стример
Alma materLyons Township High Schoold
Знання мованглійська
Роки активності2016 — тепер. час
НапрямокGroypersd
Magnum opusAmerica First Political Action Conferenced
Конфесіякатолицтво
IMDbID 9585321
Сайтnicholasjfuentes.com

Ніколас Джозеф Фуентес (англ. Nicholas Joseph Fuentes; нар. 18 серпня 1998) — американський ультраправий[1] політичний коментатор і стример, який пропагує погляди переваги білих, мізогінії та антисемітизму. Колишній ютубер, його канал було назавжди закрито в лютому 2020 року за порушення політики YouTube щодо мови ворожнечі[2]. Фуентес пропагував теорії змов проти євреїв[3], заперечував Голокост[4][5] і закликав до «священної війни» проти євреїв[6]. Різні джерела описували його як неонациста[7][8]. Фуентес ідентифікує себе як члена руху інцелів, прихильника авторитаризму, а також католицького інтеграліста та християнського націоналіста[en][9][10][11].

Співпрацюючи з Патріком Кейсі, колишнім лідером неонацистської організації «Identity Evropa[en]» в 2019 році[12], послідовники Фуентеса, відомі як «гройпери»[en], почали хеклити[en] тур «культурна війна» «Turning Point USA[en]», включно з виступом Дональда Трампа-молодшого[13]. У 2020 році, прагнучи заснувати білу расистську конференцію, щоб конкурувати з CPAC[en], Фуентес почав проводити щорічну Американську першу політичну конференцію[en] (AFPAC)[14][15]. Фуентес відвідав мітинг прихильників переваги білої раси 2017 року в Шарлоттсвіллі[16], а також був учасником і доповідачем на заходах, що передували атаці на Капітолій США 6 січня[17]. Він заохочував використання жартів та іронії серед білих націоналістичних груп, заявляючи, що це «настільки важливо для того, щоб дати багато прикриття та правдоподібного заперечення наших поглядів»[12][18].

У листопаді 2022 року Фуентес і американський репер Каньє Вест провели приватну вечерю з колишнім, на той час, президентом США Дональдом Трампом. Зустріч була широко засуджена коментаторами, і «The New York Times» описала її як «момент, який може стати найбільш неприємним моментом в історії США за півстоліття чи більше» для американських євреїв[1].

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Ніколас Джозеф Фуентес народився 18 серпня 1998 року[19] в родині Вільяма та Лорен (уроджена[en] Чікко)[20]. Фуентес жив у Ла-Грейндж-Парк, штат Іллінойс, і відвідував середню школу Лайонс[en], де він був президентом студентської ради[en][21]. На першому курсі Бостонського університету він вивчав міжнародні відносини та політику[12]. Він кинув навчання в 2017 році після закінчення першого курсу, заявивши, що отримував погрози за участь у марші «Об'єднаних правих», прихильників переваги білої раси, у Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія[16][22][23]. Він сказав, що переведеться до Обернського університету восени 2017 року, сказавши, що в Оберні «краща погода та кращі люди», але зрештою «не підтвердив свою реєстрацію»[24].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Рання діяльність

[ред. | ред. код]

Фуентес почав коментувати політику через місцеву радіо- та телестанцію, яку організовувала його середня школа, де він підтримував мейнстрімні консервативні погляди[25][26]. Він веде епізодичні прямі трансляції «America First with Nicholas J. Fuentes», які він розпочав у 2017 році під час навчання на першому курсі в Бостонському університеті[13][12][27][28]. «Америка перш за все» характеризується частим використанням Фуентесом жартів та іронії, щоб привернути увагу покоління Z, водночас забезпечуючи правдоподібне заперечення[en] своїх, часто крайніх, поглядів[18].

У своєму шоу в квітні 2017 року Фуентес заявив, що мова мусульман не охоплюється Першою поправкою до Конституції Сполучених Штатів, і продовжив: «Хто керує ЗМІ? Глобалісти. Час вбити глобалістів» і «Я хочу, щоб люди, які керують CNN, були арештованими і депортованими або повішеними, тому що це навмисно». Тогочасний видавець шоу, «Right Side Broadcasting Network[en]», вибачився, назвавши коментарі «неприйнятними» та «недоречними»[29]. Після цих та інших коментарів, а також розголосу щодо його відвідування мітингу «Об'єднаних правих», він залишив RSBN у серпні 2017 року[24][30]. У лютому 2022 року Фуентес заявив, що його звільнив генеральний директор RSBN Джо Сілз[12].

Він був співведучим подкасту «Nationalist Review» разом з іншим білим націоналістом, Джеймсом Алсупом[en], до січня 2018 року. Згідно з «Southern Poverty Law Center[en]», «обидва публічно посварилися, кожен з ведучих звинувачував іншого в ліні, некоректності та різноманітних дрібних образах»[31] У квітні 2018 року Фуентес виступив на конференції «Американське відродження»[en][12].

Критика «Turning Point USA»

[ред. | ред. код]

Фуентес неодноразово критикував «Turning Point USA[en]» (TPUSA) та її засновника Чарлі Кірка[en], звинувачуючи їх у зраді Дональда Трампа, у виступах на користь масової легальної імміграції, підтримки іноземної допомоги Ізраїлю та квір-питань[32]. Протягом жовтня та листопада 2019 року прихильники Фуентеса були присутні на багатьох публічних виступах Кірка, на яких виступали запрошені спікери, зокрема Дональд Трамп-молодший, Лара Трамп[en] і Кімберлі Гілфойл[32]. Ці кампанії часто включали запитання, які спонукали глядачів шукати ультраправі та антисемітські теорії змови та містифікації в Інтернеті[33]. Фуентес охарактеризував кампанію як низову спробу викрити TPUSA як ідеологічно несумісну з ідеологією Дональда Трампа та інших правих популістів. У результаті цієї кампанії деякі праві мейнстримні політики та експерти дезавуювали Фуентеса, характеризуючи його переконання як крайні та несумісні з мейнстрімним консерватизмом[34].

У грудні 2019 року Фуентес підійшов до консервативного політичного оглядача Бена Шапіро, який йшов повз із дружиною та маленькими дітьми, біля заходу TPUSA у Вест-Палм-Біч, що у штаті Флорида. Фуентес запитав Шапіро, чому він виголосив промову в Стенфордському університеті, нападаючи на Фуентеса[35]. Діалог був знятий і викликав критику в сторону Фуентеса[36].

America First Political Action Conference

[ред. | ред. код]
Докладніше: Конференція політичних дій «Спочатку Америка»[en]

Фуентеса підтримала консервативна коментаторка Мішель Малкін[en], яка погодилася виступити на його першій щорічній конференції «Спочатку Америка»[en] (AFPAC) у лютому 2020 року та знову, на його другій конференції в лютому 2021 року[19][37][15]. У листопаді 2019 року Малкін була звільнена Фондом Молодої Америки[en] після 17 років роботи через підтримку Фуентеса[38][39].

У лютому 2021 року Фуентес провів свій другий щорічний захід AFPAC, виступаючи разом із Малкін і політиками Стівом Кінгом і Полом Госаром[15]. Пізніше того ж місяця йому заборонили відвідувати готель «Hyatt Regency Orlando», де він намагався «почати переполох» на заході CPAC[en][40].

У липні 2021 року Фуентеса знову усунули із заходу CPAC за переслідування журналіста[41][42]. На заході, який відбувся через дорогу, він сказав, що тепер, коли йому закритий доступ до «Twitter», йому «нічого втрачати. ​​Це буде найбільш расистська, сексистська, антисемітська промова, яка заперечує Голокост, у всьому Далласі цими вихідними»[41].

Фуентес провів свій третій щорічний захід AFPAC у лютому 2022 року. Марджорі Тейлор Ґрін, член Палати представників США в 14-му окрузі[en] Джорджії, відвідала конференцію[43][44], тоді як Дженіс МакГічін[en], тодішній віце-губернатор Айдахо[en], і Госар попередньо записали відео, які відтворили на заході[45]. Це було піддано критиці, зокрема іншими політиками Республіканської партії, такими як Мітт Ромні. Пізніше Ґрін сказала, що не знала, хто був організаторами конференції[46].

У червні 2024 року Фуентеса і ультраправого інфлюенсера Джейка Шилдса[en] не пустили на конференцію TPUSA в Детройті. AFPAC 2024 був скасований місцем проведення, але вони провели альтернативний захід, на якому також були присутні Сулейман Ахмед, антиізраїльський онлайн-коментатор, і Девід Дюк, колишній член Ку-клукс-клану[47][48].

Відношення до нападу на Капітолій 6 січня

[ред. | ред. код]

Фуентес був серед ультраправих осіб і груп, які брали участь у мітингах, що призвели до атаки на Капітолій Сполучених Штатів 6 січня[17][49]. На акції протесту[en] на підтримку Трампа у Вашингтоні у грудні 2020 року, Фуентес спонукав натовп скандувати «Знищити ВСП» та закликав їх не брати участь у позачерговому другому турі виборів до Сенату Сполучених Штатів[en] у Джорджії[50]. У лютому 2021 року під час другого процесу щодо імпічменту Дональда Трампа[en] делегат Палати представників Стейсі Пласкетт[en] показала відеозапис його виступу[51].

Фуентес був серед групи ультраправих активістів і груп, які отримали значні пожертви в біткойнах від французького жертводавця 8 грудня 2020 року. Фуентес отримав 13,5 біткойнів (приблизно 681 750 доларів на той час), що було найбільшою часткою. За даними групи аналізу блокчейну «Chainalysis», донор також опублікував очевидну передсмертну записку. Статус донора ще не підтверджено[52][53][54][55]. ФБР розпочало розслідування щодо того, чи пішлb якісь із цих грошей на фінансування незаконних дій, таких як штурм Капітолію США[56].

12 грудня 2020 року на мітингу наступного дня після того, як Верховний суд США відмовився розглядати справу «Техас проти Пенсільванії[en]», Фуентес виступив перед натовпом прихильників на Фрідом плаза[en], заявивши: «Це ми і наші предки створили все добре, що ви бачите в цій країні. Усі ці люди, які захопили нашу країну — вони нам не потрібні. ... Це американський народ і наш лідер, Дональд Трамп, проти всіх інших в цій країні і в цьому світі ... Наші батьки-засновники вийшли б на вулиці, і вони повернули б цю країну силою, якщо це необхідно. І це те, до чого ми повинні бути готові»[57].

4 січня 2021 року, за два дні до штурму Капітолію США, Фуентес обговорював вбивство законодавців, які не бажали скасувати результати виборів 2020 року, сказавши: «Що ми з вами можемо зробити законодавцю штату, окрім того, щоб убити їх? Ми не повинні цього робити, але я маю на увазі, що ви можете зробити, так?"[49][58][59][60].

За даними кількох ЗМІ, Фуентес був частиною натовпу, який напав на Капітолій[61][62]. «Southern Poverty Law Center» повідомив, що Фуентес був «видимий як у прямих трансляціях, так і на зображеннях серед натовпу заколотників-прихильників Трампа... носив те, що схоже на VIP-значок»[63]. Хоча він не входив у будівлю, він нібито вигукував заохочення бунтівникам «продовжувати рухатися до Капітолію» і що вони «повертають Капітолій»[16]. Сам Фуентес визнав, що був присутній під час нападу, але заперечував злочинну поведінку, описуючи чутки про те, що невідома особа, яку бачили в офісі спікера Палати представників Ненсі Пелосі, це він — як «фейкові новини»[64].

19 січня 2022 року Спеціальний комітет Палати представників США щодо нападу 6 січня[en] видав Фуентесу повістку в суд[65].

Вечеря з Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго

[ред. | ред. код]

22 листопада 2022 року Дональд Трамп прийняв Фуентеса та Каньє Веста на вечерю в резиденції Трампа Мар-а-Лаго у Флориді. Зустріч відбулася на прохання Веста. Вест сказав, що Трамп був «справді вражений Ніком Фуентесом»[66]. Трамп оприлюднив заяву, в якій говориться, що після контакту з ним на початку тижня, щоб домовитися про візит, Вест «несподівано з’явився з трьома своїми друзями, про яких я нічого не знав», з якими Трамп обідав, і що «вечеря пройшла швидко і без подій»[67].

Кілька днів пізніше Трамп уточнив, що він зустрівся з Вестом, щоб «допомогти серйозно проблемній людині, яка, так трапилось, виявилася чорношкірою... яка була знищена у своєму бізнесі та практично в усьому іншому»[66]. Трамп також визнав, що радив Весту вийти з перегонів[66].

Учасники зустрічі надали суперечливі звіти[68] про те, що сталося[69]. Відповідно до «Axios»[70]:

...джерело заявило, що Трамп "здавався дуже захопленим" Фуентесом і "вражений тим, що 24-річний хлопець зміг навести статистичні дані та згадати промови, що відносяться до його кампанії 2016 року".

Перефразовуючи розмову, джерело повідомило, що Фуентес сказав президенту, що вважає за краще, щоб він був «автентичним», і що Трамп під час своєї недавньої промови передвиборчої кампанії 2024 року здавався несхожим на себе. Трамп відповів: "Тобі більше подобається, коли я просто говорю експромтом", - сказало джерело. Фуентес відповів, що так, назвавши Трампа «дивовижним» президентом, коли він був нестриманим. "Було багато лестощів туди-сюди", - додало джерело[70].

Вест також заявив, що після того, як попросив Трампа стати його кандидатом у віце-президенти, Трамп «почав кричати на мене за столом, кажучи мені, що я програю — я маю на увазі, чи спрацьовувало це коли-небудь в історії. Я ніби стривай, стривай, стривай, Трампе, ти розмовляєш з Є»[71].

Наслідки та реакції

[ред. | ред. код]

Зустріч привернула значну увагу та коментарі вітчизняних і міжнародних політичних діячів[1][72][73]. Характер заходу, під час якого колишній президент приймав гостей із відкритими антисемітськими переконаннями, вважався «безпрецедентним»[74] у сучасну епоху та викликав гостру критику обох партій на адресу Трампа, а лідери республіканців у Конгресі США виступили з рідкісним докором в бік Трампа[75]. Скандал підняв питання щодо стійкості Трампа як кандидата на виборах 2024 року[76][77][78][79]. Серед американських євреїв автор Нью-Йорк Таймс описав наступну дискусію як «момент, який може стати найбільш незручним моментом в історії США за півстоліття чи більше»[80]. Коментатори та політики стверджували, що те, що Трамп не засудив антисемітизм і расизм гостей, було неявним прийняттям їхніх переконань[81].

Спочатку Трамп спробував захистити вечерю в своєму твіті, запевнивши критиків, що Вест «не висловлював антисемітських поглядів за обіднім столом».

За даними «The Washington Post», Трамп спочатку вважав, що події вечора «залетять». Але до 1 грудня подальші дії Веста та Фуентеса після вечері «намалювали іншу картину» ситуації[82].

Коментатор Чарлі Сайкс[en] стверджував, що «Трамп був послідовним у своєму небажанні ображати те, що він вважає важливою частиною бази, яку він виховував протягом багатьох років. Він непримиренний з приводу асоціювання з явними неонацистами і не бажає щиро засуджувати антисемітизм. Трамп готовий накликати цей шквал критики з однієї простої причини: він вважає, що він зачепив щось серед американського електорату, особливо серед євангельських християн, які мають укорінене — але складне — ставлення до Ізраїлю та євреїв»[83].

Майк Пенс, колишній віцепрезидент США, який обіймав посаду під час першого президентства Трампа, заявив: «Я вважаю, що він повинен вибачитися за це, і він повинен засудити цих осіб та їхню ненависну риторику без пояснень»[84]. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу назвав зустріч «помилкою»[85]. У наступному інтерв’ю він заявив: «...Щодо Каньє Веста та іншого неприйнятного гостя [Ніка Фуентеса], я вважаю, що це не просто неприйнятно, це просто неправильно. І я сподіваюся, що він бачить свій шлях — триматися осторонь і засуджувати це»[86].

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Фуентес заявив, що його мета — перетворити Республіканську партію на «справді реакційну партію»[12]. Фуентес рішуче виступає проти імміграції, яка, на його думку, є демографічною загрозою[en] для Сполучених Штатів[27]. Фуентес виступає проти фемінізму. Він сподівається, що альтернативно-праві витіснять консерватизм і Республіканську партію, критикуючи основні консервативні групи та стверджуючи, що «християнсько-республіканські виборці облажаються», тому що «Республиканською партією керують євреї, атеїсти та гомосексуалісти»[16][12]. Тесс Оуен, репортер «Vice», написала, що Фуентес «позиціонував себе як голову ультранаціоналістичного молодіжного руху»[9].

Перевага білих і антисемітизм

[ред. | ред. код]

Фуентес позитивно відгукнувся про «приливну хвилю білої ідентичності[en]» після його відвідування маршу «Об'єднаних правих» у Шарлотсвіллі 2017 року та вважає «біле демографічне ядро» Америки центральним елементом ідентичності країни[12][87][21]. Незважаючи на пропагування переконань переваги білої раси, таких як теорія змови про геноцид білої раси[en], Фуентес стверджував, що він не расист, називаючи цей термін «антибілою образою»[16]. Фуентес хоче, щоб Сполучені Штати були білою, християнською країною, і уточнив, що не «іудео-християнською» країною[12].

Фуентес також дотримується антисемітських поглядів[3][88] і заперечує Голокост[4][5]. У січні 2019 року Фуентес випустив монолог, у якому він натякнув, що ставить під сумнів кількість загиблих 6 мільйонів євреїв під час Голокосту. Пізніше Фуентес заперечував, що він коли-небудь заперечував Голокост, називаючи свій монолог «лампуном»[35]. NPR наводить це як приклад використання Фуентесом іронії, щоб уникнути наслідків за свої слова, посилаючись на відео 2020 року, де Фуентес сказав: «Іронія настільки важлива для того, щоб надати багато прикриття та правдоподібного заперечення наших поглядів», зокрема щодо заперечення Голокосту[18].

Під час свого виступу на AFPAC 2022[en] Фуентес «хихикаючи» похвалив Адольфа Гітлера[46]. У 2023 році він виступав за страту «підступних євреїв», серед інших груп, які він назвав «злочинцями», заявивши, що їх потрібно «призначити смертну кару»[89].

Володимир Путін

[ред. | ред. код]

Під час виступу на AFPAC, у якому він хвалив Гітлера, Фуентес сказав, що ЗМІ порівнювали Володимира Путіна з Гітлером, «так ніби це було чимось поганим»[46]. Фуентес також запитав аудиторію: «Чи можемо ми отримати раунд аплодисментів для Росії?», що супроводжувалося бурхливими оплесками та скандуванням «Путін! Путін!»[43].

10 березня 2022 року Фуентес похвалив «царя Путіна» за російське вторгнення в Україну, яке, за його словами, мало «звільнити Україну від Великого Сатани[en] та від світової імперії зла, якою є Сполучені Штати»[44].

Католицький інтегралізм і християнський націоналізм

[ред. | ред. код]

Фуентес — інтеграліст і християнський націоналіст[en]. Він сказав: «Ти або католик, або ти з євреями», і висловив підтримку католицькому уряду та католицьким ЗМІ. Фуентес підтримує християнську теократію замість того, що він називає «окупованим євреями урядом»[4][90].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

За словами Фуентеса, він має мексиканське походження через своїх предків по батьківській лінії і є католиком[91][35].

Фуентес ідентифікує себе як інцел (або «мимовільно безшлюбний»), хоча деякі його прихильники критикували його за те що він — «добровільно безшлюбний» після того, як він зізнався, що цілував дівчину, коли навчався в середній школі[en][11][92]. Він назвав себе «найбільш гетеро-хлопцем» і намагався захистити свою ідентифікацію як інцела, стверджуючи, що «єдина дійсно гетеросексуальна позиція — це бути асексуальним інцелом», оскільки «секс із жінками — це по гейськи... Що є більш гейським, ніж казати: "Мені потрібні обійми, мені потрібні поцілунки ... Мені потрібно проводити час з жінкою"[93][94][95].

У листопаді 2024 року адресу будинку Фуентеса в Чикаго опублікували в Twitter у відповідь на те, що Фуентес висміював репродуктивні права жінок у своєму твіті «Твоє тіло, мій вибір»[96]. 10 листопада Фуентес нібито облив жінку перцевим спреєм і штовхнув її зі сходів, коли вона намагалася подзвонити в його двері[97].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Кілька джерел:
    • Haberman, Maggie; Feuer, Alan (25 листопада 2022). Trump's Latest Dinner Guest: Nick Fuentes, White Supremacist. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 листопада 2022.
    • Rios, Edwin (26 листопада 2022). Trump condemned for dining with white supremacist Nick Fuentes. The Guardian.
    • Niquette, Mark (25 листопада 2022). Trump Dines at Mar-a-Lago With Rapper Ye and White Supremacist. Bloomberg News (англ.). Процитовано 26 листопада 2022.
    • Maeve Reston; Kristen Holmes (26 листопада 2022). Trump hosted Holocaust denier at Mar-a-Lago estate during visit with Kanye West, a week after announcing 2024 run. CNN.
    • Weisman, Jonathan (29 листопада 2022). Jewish Allies Call Trump's Dinner With Antisemites a Breaking Point. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 листопада 2022.
  2. ↑ Thalen, Mikael (14 лютого 2020). YouTube deplatforms white nationalist Nick Fuentes. The Daily Dot (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
  3. ↑ а б Multiple sources:
  4. ↑ а б в Nordlinger, Jay (28 листопада 2022). Guess Who Came to Dinner. National Review (амер.). Процитовано 29 листопада 2022.
  5. ↑ а б Multiple sources:
  6. ↑ White supremacist Nick Fuentes: 'We will make Jews die in the holy war'. The Jerusalem Post (амер.). 18 липня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  7. ↑ Nazis mingle openly at CPAC, spreading antisemitic conspiracy theories and finding allies. NBC News (англ.). 26 лютого 2024. Процитовано 31 травня 2024.
  8. ↑ Bowden, John (28 грудня 2023). Neo-Nazi Trump dinner guest Nick Fuentes laments Kanye's antisemitism apology. The Independent (англ.). Процитовано 31 травня 2024.
  9. ↑ а б Owen, Tess (7 червня 2022). They Love Jesus, Bon Iver, and Incels. Inside America's New Ultranationalist Youth Movement. www.vice.com (англ.). Процитовано 15 жовтня 2022.
  10. ↑ 'I'm a 12th Century Man': White Nationalist Nick Fuentes Longs for the Days of Catholic Monarchy, Crusades, and Inquisitions. Right Wing Watch (амер.). 24 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  11. ↑ а б Goforth, Claire (9 лютого 2022). 'Wannabe incel': Nick Fuentes fans revolt over admission he's voluntarily celibate. The Daily Dot. Процитовано 2 березня 2022.
  12. ↑ а б в г д е ж и к л Nick Fuentes. Southern Poverty Law Center. Процитовано 10 травня 2022.
  13. ↑ а б Gumbel, Andrew (11 листопада 2019). Donald Trump Jr walks out of Triggered book launch after heckling – from supporters. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  14. ↑ Sommer, Will (11 лютого 2020). Michelle Malkin Endorses Racist CPAC Rival. The Daily Beast (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  15. ↑ а б в Steakin, Will (28 лютого 2021). GOP congressman headlines conference where organizers push white nationalist rhetoric. ABC News. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  16. ↑ а б в г д Nicholas J. Fuentes: Five Things to Know. Anti-Defamation League (англ.). 8 липня 2021. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  17. ↑ а б Barrett, Malachi (7 січня 2021). Far-right activist who encouraged U.S. Capitol occupation also organized 'stop the steal' rally in Michigan. MLive. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
  18. ↑ а б в Dreisbach, Tom. How Extremists Weaponize Irony To Spread Hate. NPR (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  19. ↑ а б Yilek, Caitlin (29 листопада 2022). How Republicans have reacted so far to Trump's dinner with white nationalist Nick Fuentes. CBS News (амер.). Процитовано 3 грудня 2022.
  20. ↑ Tischauser, Jeff; Wilson, Jason (19 грудня 2022). Nick Fuentes Trades Parents' Basement for Pricey Livestreaming Den. Southern Poverty Law Center.
  21. ↑ а б Mannion, Annemarie (18 серпня 2017). Area teen rallied in Charlottesville, got death threats, now planning move to 'solidly red' Alabama. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  22. ↑ Haag, Matthew (21 червня 2018). 'White Civil Rights Rally' Planned Near White House by Charlottesville Organizer. The New York Times. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 4 березня 2021.
  23. ↑ Toussaint, Kristin (16 серпня 2017). Right-wing BU teen won't return to Boston after attending Charlottesville rally. www.metro.us. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 7 січня 2020.
  24. ↑ а б Johnson, Roy S. (30 серпня 2017). Alt-right's Fuentes no longer with Right Side Broadcasting. Al.com. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  25. ↑ Giuliani, David (15 вересня 2020). LTHS Grad Pushes White Nationalism, Gains National Spotlight. La Grange, IL Patch (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  26. ↑ Keilman, John (29 березня 2021). Cancel proof? Activists are trying to get Nick Fuentes, a far-right video streamer from the western suburbs, kicked off the internet. It might be impossible. The Chicago Tribune. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  27. ↑ а б Green, Dominic (18 листопада 2019). The groypers are American fascists. The Spectator. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  28. ↑ Welsch, Edward (December 2019). The Groyper Rebellion. Chronicles (англ.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  29. ↑ Right Side Broadcasting, The "Unofficial Version Of Trump TV," Forced To Apologize For Contributor's Call To "Kill The Globalists" At CNN. Media Matters for America. 24 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  30. ↑ Hananoki, Eric (22 серпня 2017). Right Side Broadcasting and Nicholas Fuentes, host who participated in white supremacist rally, part ways. Media Matters for America. Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  31. ↑ James Orien Allsup. Southern Poverty Law Center (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  32. ↑ а б Coaston, Jane (11 листопада 2019). Why alt-right trolls shouted down Donald Trump Jr. Vox (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  33. ↑ Breland, Ali (21 листопада 2019). How Twitter and YouTube are helping a white nationalist build a community fueled by hate. Mother Jones. Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 5 січня 2020.
  34. ↑ Multiple sources:
  35. ↑ а б в Anderson, Nick (16 листопада 2019). Far-right agitators roil the conservative movement on college campuses in battle to define Trumpism. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  36. ↑ Petrizzo, Zachary (December 21, 2019). "Nick Fuentes Trying to Bicker with Ben Shapiro Riles Up the Internet (updated)". [Архівовано May 22, 2020, у Wayback Machine.] The Daily Dot. Retrieved June 7, 2020.
  37. ↑ Soave, Robby (18 листопада 2019). Young America's Foundation Excommunicates Michelle Malkin for Defending Nick Fuentes. Reason (амер.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
  38. ↑ Sommer, Will (18 листопада 2019). Conservative Group Fires Michelle Malkin Over Support for Holocaust Denier. The Daily Beast (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  39. ↑ Mali, Meghashyam (18 листопада 2019). Conservative group cuts ties with Michelle Malkin. The Hill (англ.). Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  40. ↑ Young, Jessica Bryce. Video: Smarmy neo-Nazi Nick Fuentes gets kicked out of CPAC, brags AFPAC doesn't 'have homosexuals speaking on the stage'. Orlando Weekly (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  41. ↑ а б Zhao, Christina (10 липня 2021). Nick Fuentes crashes CPAC chanting "America First" and "white boy summer," gets kicked out. Newsweek (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
  42. ↑ Williams, Michael (10 липня 2021). From Caitlyn Jenner to extremist groups, CPAC displays a full conservative spectrum. Dallas News (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
  43. ↑ а б Olmos, Sergio (5 березня 2022). 'Key to white survival': how Putin has morphed into a far-right savior. The Guardian (англ.). Процитовано 18 березня 2022.
  44. ↑ а б Vlamis, Kelsey (17 березня 2022). White nationalist Nick Fuentes praised Putin for trying to 'liberate Ukraine' 2 weeks after GOP lawmakers attended an event he hosted. Business Insider (амер.). Процитовано 18 березня 2022.
  45. ↑ Place, Nathan (17 березня 2022). Idaho Republican storms off after reporter asks why she spoke at event hosted by white nationalist. The Independent (амер.). Процитовано 18 березня 2022 — через Yahoo News.
  46. ↑ а б в Navarro, Aaron; Costa, Robert (28 лютого 2022). Marjorie Taylor Greene downplays speaking at a conference founded by white nationalist. CBS News (амер.). Процитовано 1 березня 2022.
  47. ↑ Starr, Michael (17 June 2024). David Duke, antisemites, Israel-haters find common cause at failed Detroit rally. The Jerusalem Post. Процитовано 2 October 2024.
  48. ↑ Far-Right Influencers on X Promote Anti-Zionism, Hate and Conspiracy Theories. Anti-Defamation League Center on Extremism. Процитовано 2 October 2024.
  49. ↑ а б White supremacists among those who stormed the U.S. Capitol, live streamed from inside. Haaretz (англ.). Associated Press. 9 січня 2021. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  50. ↑ Politi, Daniel (12 грудня 2020). Pro-Trump Protesters Chant "Destroy the GOP," Boo Georgia Senate Candidates at Rally. Slate (англ.). Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.
  51. ↑ Goldberg, Michelle (11 лютого 2021). Impeachment Offers Republicans Grace. They Don't Want It. The New York Times. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
  52. ↑ Hinnant, Lori (15 січня 2021). $500K in Bitcoin sent from France to US far-right groups. AP News. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  53. ↑ Greene, Leonard (15 січня 2021). Foreign Bitcoin trader may have helped finance Capitol Hill rioters: researchers. The New York Daily News. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  54. ↑ Far-right groups received large Bitcoin payment ahead of U.S. Capitol riot: report. Global News. Reuters. 14 січня 2021. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  55. ↑ McLaughlin, Jenna (14 січня 2021). Exclusive: Large bitcoin payments to right-wing activists a month before Capitol riot linked to foreign account. news.yahoo.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  56. ↑ Dilanian, Ken (16 січня 2021). FBI probing if foreign interests paid extremists tied to Capitol riot (англ.). NBC News. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  57. ↑ Mogelson, Luke (15 січня 2021). Among the Insurrectionists. The New Yorker. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  58. ↑ Barrett, Malachi (7 січня 2021). Far-right activist who encouraged U.S. Capitol occupation also organized 'stop the steal' rally in Michigan. mlive (англ.). Advance Publications. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  59. ↑ Thompson, A. C.; Fischer, Ford (9 січня 2021). Members of Several Well-Known Hate Groups Identified at Capitol Riot. ProPublica (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  60. ↑ Petrizzo, Zachary (5 січня 2021). White nationalist Zoomer Nick Fuentes floats the idea of killing legislators who certified Biden's win. The Daily Dot. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  61. ↑ Thompson, A.C.; Fischer, Ford (9 січня 2021). Members of Several Well-Known Hate Groups Identified at Capitol Riot. PBS.
  62. ↑ Buncombe, Andrew (6 грудня 2022). Who is Nick Fuentes - white supremacist, friend of Kanye West and Trump dinner guest?. The Independent.
  63. ↑ Gais, Hannah (19 січня 2021). Meet the White Nationalist Organizer Who Spewed Hate Against Lawmakers. Southern Poverty Law Center.
  64. ↑ Thomas, Judy (7 січня 2021). Recent K-State student known for offensive George Floyd tweets attends Capitol riot. The Kansas City Star.
  65. ↑ Broadwater, Luke; Feuer, Alan (19 січня 2022). House Jan. 6 Committee Subpoenas White Nationalist Figures: The panel investigating the assault on the Capitol wants information from two leaders of the "America First" extremist movement. The New York Times. Процитовано 19 січня 2022.
  66. ↑ а б в Dress, Brad (27 листопада 2022). Trump blames Kanye West for bringing Nick Fuentes as dinner guest. The Hill.
  67. ↑ McGraw, Meridith (25 листопада 2022). Donald Trump dined with white nationalist, Holocaust denier Nick Fuentes. POLITICO.
  68. ↑ Petrizzo, Zachary (30 листопада 2022). White Nationalist Fuentes Contradicts Trump Dinner Claim. The Daily Beast (англ.). Процитовано 5 грудня 2022.
  69. ↑ Caputo, Marc (29 листопада 2022). The inside story of Trump's explosive dinner with Ye and Nick Fuentes. NBC News (англ.). Процитовано 5 листопада 2022.
  70. ↑ а б Basu, Jonathan Swan, Zachary (26 листопада 2022). Trump talks with white nationalist Nick Fuentes at Mar-a-Lago dinner. Axios (англ.). Процитовано 2 грудня 2022.
  71. ↑ Schonfeld, Zach (25 листопада 2022). Kanye West says he asked Trump to be his 2024 running mate. The Hill.
  72. ↑ Edmondson, Catie (29 листопада 2022). McCarthy Condemns White Supremacist, Stopping Short of Faulting Trump. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 30 листопада 2022.
  73. ↑ Lawler, Dave (30 листопада 2022). Netanyahu says it was a "mistake" for Trump to dine with Ye and Fuentes. Axios (англ.). Процитовано 30 листопада 2022.
  74. ↑ Dickson, Caitlin (4 грудня 2022). 'Dangerous,' 'Unprecedented': Why extremism experts are alarmed by Trump's dinner with Fuentes, Ye. Yahoo News (амер.). Процитовано 5 грудня 2022.
  75. ↑ Republican leaders rebuke Trump over dinner with white supremacist. the Guardian (англ.). Washington. Reuters. 29 листопада 2022. Процитовано 5 грудня 2022.
  76. ↑ Everett, Burgess; LeVine, Marianne (5 грудня 2022). Senate Republicans turn on Trump over suspend-the-Constitution talk. POLITICO (англ.). Процитовано 6 грудня 2022.
  77. ↑ Zitner, Aaron (4 грудня 2022). Some Trump Jewish Allies at Breaking Point After Kanye West, Nick Fuentes Meeting. Wall Street Journal (амер.). Процитовано 5 грудня 2022.
  78. ↑ Garver, Rob (4 грудня 2022). Trump Dinner with Extremists Raises Questions About 2024 Run. Voice of America. Процитовано 6 грудня 2022.
  79. ↑ Abramsky, Sasha (4 грудня 2022). After Dinner With Neo-Nazi Nick Fuentes, Trump 2024 May Be Dead on Arrival. Truthout (амер.). Процитовано 5 грудня 2022.
  80. ↑ Weisman, Jonathan (29 листопада 2022). Jewish Allies Call Trump's Dinner With Antisemites a Breaking Point. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 1 грудня 2022.
  81. ↑ Baker, Peter (1 грудня 2022). Trump Embraces Extremism as He Seeks to Reclaim Office. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 грудня 2022.
  82. ↑ Paybarah, Azi (1 грудня 2022). Kanye West draws fresh denunciation for Hitler praise in Alex Jones interview. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 29 листопада 2023.
  83. ↑ Sykes, Charles (7 грудня 2022). The Warped Electoral Logic Behind Trump's Antisemitism. POLITICO (англ.). Процитовано 8 грудня 2022.
  84. ↑ Arnsdorf, Isaac; Dawsey, Josh; Sotomayor, Marianna (30 листопада 2022). Trump's dinner with antisemites provides test of GOP response to extremism. The Washington Post. Процитовано 2 грудня 2022.
  85. ↑ Ravid, Barak (30 листопада 2022). Netanyahu says it was a "mistake" for Trump to dine with Ye and Fuentes. Axios (англ.). Процитовано 1 грудня 2022.
  86. ↑ Olander, Olivia (4 грудня 2022). 'One of the oldest hatreds': Netanyahu sees new source of antisemitism. POLITICO (англ.). Процитовано 5 грудня 2022.
  87. ↑ Easley, Jonathon (17 листопада 2019). Conservatives seek to stifle new 'alt-right' movement steeped in anti-Semitism. The Hill. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
  88. ↑ Multiple sources:
  89. ↑ Kampeas, Tom (3 травня 2024). Elon Musk says he will reinstate X account of antisemite Nick Fuentes. Times of Israel. Процитовано 7 травня 2024.
  90. ↑ MacDonald-Evoy, Jerod (18 лютого 2022). Wendy Rogers, Kari Lake and Joe Arpaio are listed as speakers at white nationalist conference. Arizona Mirror (амер.). Процитовано 3 грудня 2022.
  91. ↑ Cortellessa, Eric; Sheffield, Matthew (22 листопада 2019). The Conservative Establishment's Nightmare Is Only Just Beginning. Washington Monthly (амер.). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 30 квітня 2020. Fuentes, who identifies as a traditional Catholic and is partially of Hispanic descent...
  92. ↑ Klee, Miles. The 'KHHV' Is the Lowest (Or Maybe Most Powerful) Kind of Incel. MEL Magazine. Процитовано 29 листопада 2022.
  93. ↑ Goforth, Claire (12 травня 2022). 'Having sex with women is gay': White nationalist incel movement is going to bizarre extremes to define straightness. The Daily Dot (амер.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  94. ↑ Men Having Sex With Women Is Gay, Claims 'Straight' Right-Wing Podcaster Nick Fuentes. Star Observer. 16 травня 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
  95. ↑ Tracer, Dan (13 травня 2022). "Straightest guy" Nick Fuentes says "having sex with women is gay" and the Internet just can't with him. Queerty. Процитовано 13 листопада 2023.
  96. ↑ Nick Fuentes doxxed following 'your body, my choice' comments: report. New York Daily News (амер.). 11 листопада 2024. Процитовано 12 листопада 2024.
  97. ↑ Kubzansky, Caroline (12 листопада 2024). Berwyn woman says far-right streamer Nick Fuentes allegedly assaulted her. Chicago Tribune (амер.). Процитовано 12 листопада 2024.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нік_Фуентес&oldid=44223184