Ніна Федорофф

Ніна Федорофф
Народилася	1942 Клівленд, Огайо, США
Країна	США
Діяльність	викладачка університету, генетикиня
Alma mater	Сірак'юський університет Рокфеллерівський університет (1972) Fayetteville–Manlius High Schoold
Заклад	Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі Університет Джонса Гопкінса Університет штату Пенсильванія Інститут Санта-Фе Науково-технологічний університет імені короля Абдалли Науково-технологічний університет імені короля Абдалли Інститут Карнегі UCLA Division of Life Sciencesd
Науковий керівник	Norton Zinderd
Відомі учні	Alaa I. Ragabd
Аспіранти, докторанти	Nigam H. Shahd
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Національна наукова рада (2006)
Нагороди	Howard Taylor Ricketts Prized (1990) Медаль Невадиd (2013) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2010)
Ніна Федорофф у Вікісховищі

Ніна Всеволодівна Федорофф (англ. Nina Fedoroff; нар. 9 квітня 1942, Клівленд, США) — відома американська учена — біолог російського походження, фізіолог рослин, генетик, молекулярний біолог, біотехнолог. Професор Університету штату Пенсільванія, член НАН США. Нагороджена Національною науковою медаллю (2006). Обіймала посаду радника з наукових питань державного секретаря США.

Біографія

Походження

Народилася в Клівленді, штат Огайо. Мати — Ольга Снєгірьова, перекладачка. Батько — Всеволод Федоров, інженер. Її предки опинилися в США після Жовтневої революції: дід по материнській лінії працював у російській місії в США і не став повертатися на батьківщину, а дід по батьковій був російським консулом в Японії. Всеволод Федоров після революції перетнув Сибір і за сприяння свого батька був відправлений до Америки, де згодом і здобув освіту. Решта родичів прибули до США пізніше.

Ніна Федорофф росла, за її словами, у російській інтелігентній родині та за бажанням батьків в дитинстві вивчила російську мову.

Освіта та кар'єра

У 1966 році закінчила Сіракузький університет зі спеціальності «біологія і хімія», отримавши диплом з відзнакою.

У 1972 році здобула докторський ступінь в галузі молекулярної біології в Університеті Рокфеллера.

Після завершення навчання в Університеті Рокфеллера, Ніна Федорофф працювала в Каліфорнійському університеті в Лос-Анжелесі, а потім — з 1978 року — в Науково-дослідному інституті Карнегі в Балтиморі. Також 1978 року Федорофф брала участь у роботі біологічного факультету Університету Джона Гопкінса.

У 1995 році Федорофф обіймає посаду професора природничих наук у державному Університеті Пенсільванії, а також бере участь у створенні Інституту природничих наук Хака (Huck Institutes of the Life Sciences).

У 2013 році Федорофф стає запрошеним професором Науково-технологічного університету імені короля Абдалли (Саудівська Аравія) і співробітником Інституту Санта-Фе.

Наукова діяльність

Основні наукові інтереси Ніни Федорофф:

• відповідь рослин на стрес,
• гормональна регуляція,
• мобільні генетичні елементи,
• епігенетичні механізми,
• дослідження ядерної РНК.

Список праць

Книги:

1992 — The dynamic genome: Barbara McClintock's ideas in the Century of Genetics .

1996 — Two women geneticists.

2004 — Mendel in the Kitchen: A Scientist's View of Genetically Modified Foods.

2013 — Plant Transposons and Genome Dynamics in Evolution.

Есе:

2014 — Battle lines: will agriculture be a victim of its own success ? .

Нагороди

• 1989—1999 — NIH Merit Award, 10-річний дослідницький грант.
• 1990 — премія Хауерда Тейлора Рікетса Чиказького університету.
• 1992 — нагорода «Сучасна жінка-науковець».
• 1997 — медаль імені Джона Макговерна.
• 2003 — медаль «Піонер-дослідник» Сіракузького університету.
• 2006 — Національна наукова медаль.
• 2013 рік — Медаль Невади.

Суспільна діяльність

Ніна Федорофф у різні роки обіймала різні посади в Національній академії наук США, Раді директорів Генетичного суспільства Америки, Американської асоціації розвитку науки, Опікунської ради BIOSIS і Національної наукової ради, яка курує Національний науковий фонд, Європейської академії наук і Американської академії мікробіології. В цей час^[коли?] є членом Наукового керівного комітету Інституту Санта-Фе і Ради директорів Sigma-Aldrich Chemical Company. Також входила до складу ради Міжнародного наукового фонду і Міжнародної науково-консультативної ради Інституту молекулярної біології ім. В. А. Енгельгардта (Москва).

З 2007 по 2010 рік Федорова працювала радником із науки й технологій при державному секретарі США, спочатку під керівництвом держсекретаря Кондолізи Райс, а пізніше — держсекретаря Гілларі Клінтон.

Підписала маніфест вчених «Попередження людству».

Особисте життя

Виховала трьох дітей, як матір-одиначка. Має семеро онуків (2015).

Джерела

• The Huck Institutes of the Life Sciences
• Nina Fedoroff, Faculty directory Pennsylvania State University
• Faces of Penn State
• Enumclaw Plateau Human Life Blog^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• [1]