Нітрометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема найпростішого скляного нітрометра

Нітрометр (рос. нитрометр, англ. nitrometer, нім. Nitrometer n, Azotometer n) – прилад, яким визначають вміст азоту в його сполуках, зокрема з киснем (оксидах).

Існує низка приладів, які використовують різні принципи для визначення кількості азоту. Найпростіші з них являють собою градуйовану скляну трубку, з'єднану зі спалювальною камерою. Трубка заповнюється реагентом (наприклад, гідроксидом калію), який утворює сполуку з азотом при нагріванні. Вимірюється рівень рідини в трубці після реакції.

Для вимірювання кількості азоту в органічних сполуках речовину обробляють сірчаною кислотою, внаслідок чого утворюється сульфат амонію. При його взаємодії з борною кислотою виділяється аміак, кількість якого вимірюють та за нею визначають початковий вміст азоту.[1]

Нітрометри використовують при визначенні нітрогену за методом Дюма та методом К'єльдаля

Нітрометри 1920-х років (США)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. V.K. Ahluwalia; R. Aggarwal, V.K. Ahluwalia (2000). Comprehensive Practical Organic Chemistry: Preparations And Quantitative Analysis. Universities Press. с. 240—243. ISBN 978-81-7371-475-7.(англ.)

Література

[ред. | ред. код]