Перейти до вмісту

Нічне стояння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ніч Стенд, Площа Республіки (Париж), 10 квітня 2016

Нічне стояння (фр. Nuit Debout) — французький суспільний рух, що почався з 31 березня 2016 року у Франції[1] проти неоліберального Закону про працю, висунутого урядом Соціалістичної партії Франції та названого в честь міністра праці Міріам Ель-Хомрі[fr].[2]. Голосування заплановане на 3 травня 2016 р. на Національних зборах Франції.

«Нічне стояння» часто порівнюють з подібними рухами «Захопи Волл-стріт» в США та M-15[es] (Indignados) в Іспанії.

Передумови

[ред. | ред. код]

Суспільний рух, щодо перегляду реформи трудового кодексу, який станом на кінець квітня 2016 року переріс в масові протести.[3]. Реформа розроблена міністром праці Франції Міріам Ель-Комрі, дає можливість роботодавцям збільшувати кількість робочих годин і домовлятися про оплату понаднормових безпосередньо з працівниками, минаючи профспілки. Також реформа передбачає спрощення процедури звільнення працівників. У профспілках вважають, що реформа, покликана, за словами влади, боротися з безробіттям, на практиці призведе, насамперед, до погіршення умов праці.[4]

Рух багато в чому черпає натхнення з історії Паризької комуни[5].

Розгін демонстрацій

[ред. | ред. код]

Демонстрації, які спочатку мали мирний характер, знайшли своє продовження в сутичках з поліцією. Поліція застосувала сльозогінний газ після того, як демонстранти почали закидати її пляшками і камінням. Усього 18 людей були затримані у Парижі та в провінції.[6][7]

Розширення руху

[ред. | ред. код]

У Франції

[ред. | ред. код]

* З 31 березня : Париж[8], Ліон[9], Марсель[10], Нант[11] i Ренн[12].

* З 4 квітня : Орлеан[13].

*15 вересня : відбулися масштабні протистояння в 110 французьких містах. За даними профспілок, на вулиці вийшли 170 тисяч осіб, поліція називала цифру у 78 тисяч. У наслідок сутичок 15 поліцейських було госпіталізовано, затримано 32 учасників протесту[14].

За кордоном

[ред. | ред. код]

Рух виходить за межі Франції: Бельгія Бельгія[15], Німеччина Німеччина[16] Люксембург Люксембург[17], Канада Канада[18], i Португалія Португалія[19]/

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Birth of an 'Indignados' or Occupy Movement in France ?
  2. Nuit debout: quand la manifestation contre la loi El Khomri tourne à l'occupation «citoyenne»
  3. У Франції проходять протести проти реформи трудового кодексу (фотогалерея). unian.ua. УНІАН. 31 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  4. Олланд йтиме до кінця з реформою трудового кодексу Франції. ua.euronews.com. Euronews. 15 квітня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2016.
  5. Сабурова Дарія. Парижские протесты: прямая демократия в поисках прямого действия // Спільне. — 25.04.2016.
  6. У Парижі після сутичок із поліцією затримали 18 демонстрантів. espreso.tv. espreso.tv. 2 травня 2016 р. Процитовано 2 травня 2016р..
  7. В Парижі мітингувальники побилися з поліцією. espreso.tv. espreso.tv. 1 травня 2016 р. Процитовано 2 травня 2016р..
  8. Loi Travail: les manifestants de l'opération «Nuit debout» évacués de la place de la République
  9. «Nuit Debout», quand la contestation fait nuit blanche
  10. NUIT DEBOUT À MARSEILLE
  11. Loi travail: retour sur les débordements de ce jeudi à Nantes
  12. Rennes. Retour sur les événements de jeudi en centre-ville
  13. http://www.larep.fr/loiret/actualite/2016/04/05/un-timide-premier-rassemblement-nuit-debout-a-orleans-lundi-soir_11855914.html
  14. Масові протести у Франції
  15. La Nuit debout essaime à Bruxelles
  16. Leipziger «Nuit Debout»-Gruppe lädt am 17. April zur ersten Kundgebung an die Sachsenbrücke ein
  17. Une «Nuit Debout» à Luxembourg-ville
  18. Première manifestation du mouvement «Nuit Debout» à Montréal
  19. La Nuit Debout se expande a Europa

Посилання

[ред. | ред. код]