Нічогівка (Чернігівський район)
село Нічогівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Тер. громада | Козелецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA74100190270063201 |
Облікова картка | Нічогівка |
Основні дані | |
Засноване | 1360 |
Населення | 214 (1.01.2021)[1] |
Площа | 2,196 км² |
Густота населення | 97,45 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17082 |
Телефонний код | +380 4646 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°48′36″ пн. ш. 31°05′59″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
113 м |
Відстань до обласного центру |
86,1 км |
Відстань до районного центру |
15,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Козелець, вул.Соборності, б.27 |
Карта | |
Мапа | |
Нічогі́вка — село в Україні, у Козелецькій селищній громаді Чернігівського району (раніше Козелецького району) Чернігівської області. Населення становить 214 осіб (2021). До 2016 орган місцевого самоврядування — Козелецька селищна рада.
Село розташоване за 4 км на схід від автодороги Київ-Чернігів та за 3 км на захід від автошляху Козелець-Бобровиця, засноване в першій половині 14 століття. Землі громади межують із територією Калитянської селищної громади Броварського району Київської області та з територією Остерської міської громади Чернігівського району, Чернігівської області.
У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується село Ничеговка. Саме село, а не деревня, а тому мав бути храм. У селі був 31 селянський двір (33 чоловіка, 45 волів, 4 коня), 7 ґрунтових дворів (7 чоловіків, без худоби) та 3 бобильських двора (3 чоловіка, без землі). Усіх чоловіків названо поіменно.[2]
1770 року в місцевому храмі було зареєстровано 933 прихожанина, 1860 року — 1378.[3]
1923 року в Нічогівці населення складало 1447 осіб на 348 дворів. У селі були сільрада, школа та бібліотека.[4]
Під час нацистсько-радянської війни 340 жителів села пішли на фронт. 158 людей загинуло на фронтах. За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з окупантами, 43 учасника війни нагороджено орденами та медалями.
1972 року населення села складало 818 осіб на 302 двори. За радгоспом імені Кірова було закріплено 2405 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. орної землі — 1469 га. Вирощували переважно зернові культури, також було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.[5]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Козелецької селищної громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 359 | 100% |
1954 року в селі встановлено обеліск на братській могилі воїнів, загиблих у боях за визволення села. 1967 року було встановлено обеліск воїнам-односельцям, загиблим за свободу й незалежність Вітчизни.
- ↑ [1][недоступне посилання]
- ↑ Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 376.
- ↑ Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 285. http://markivci.ho.ua/img/other/Eparchy-Kozelets-other-s.jpg [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] http://otkudarodom.com.ua/Kozelec_yezd.html [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 46-47.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. Київ, 1972.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»