Перейти до вмісту

Об

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Об
Річковий порт міста Барнаул
Басейн Обі та Іртиша
52°25′56″ пн. ш. 84°59′07″ сх. д. / 52.4322° пн. ш. 84.9853° сх. д. / 52.4322; 84.9853
Витікзлиття Катуні з Бією
• координати52°25′56″ пн. ш. 84°59′07″ сх. д. / 52.4322° пн. ш. 84.9853° сх. д. / 52.4322; 84.9853
ГирлоОбська губа, Карське море
• координати66°22′49″ пн. ш. 71°46′43″ сх. д. / 66.3802° пн. ш. 71.7787° сх. д. / 66.3802; 71.7787
Басейнбасейн Обі
Країни:Росія Росія
РегіонХанти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина3 650 (5 410) км
Площа басейну:2 990 000 км²
Середньорічний стік12 492 м³/с
Притоки:Іртиш, Васюган, Кеть, Том, Тим, Вах, Чулим, Полуй, Північна Сосьва, Ануй, Катунь, Чариш, Бія, Казим, Іня, Алей, Чумиш, Парабель, Пім, Лямін, Барнаулка, Чая, Тромйоган, Kunovatd, Назим, Ватинський Єган, Київський Єган, Шегарка, Синя, Vor'yegand, Піщана (притока Обі), Kulyogand, Sobd, Q4059628?, Aksarkad, Q4062136?, Allakskaya Suyevad, Allakd, Alyonkin Yogand, Amurkad, Andrevad, Q4066876?, Q4089459?, Q4091320?, Q4091379?, Q4091443?, Q4091463?, Bolshaya Megipugolskayad, Q4091526?, Bolshaya Okunyovkad, Велика Річка (притока Обі), Bolshaya Ryazankad, Bolshaya Cheremshankad, Q4092503?, Bol'shoy Atlymd, Q4092556?, Bol'shoy Yëgand, Q4092724?, Bolshoy Pokurd, Brovkad, Buranikhad, Bystrukhad, Vanuytod, Q4103852?, Vartovskayad, Q4105107?, Q4108699?, Verkhniy Suzund, Q4126804?, Q4126880?, Q4129935?, Golubetsd, Q4174183?, Eltsovkad, Eltsovka Vtorayad, Eltsovka Pervayad, Yendyr'd, Yermakovskiy Yëgand, Zhelezny Istokd, Zemlyanukhad, Iksad, Irmend, Q4203730?, Q4204391?, Q4209534?, Kaldzhad, Kamenkad, Kamenskaya Suyevad, Karakand, Касмала, Q4218663?, Q4219858?, Kindad, Q4221226?, Kirzad, Kislukhad, Kovenskayad, Kogursad, Q4227537?, Q4228752?, Q4229425?, Kortad, Q4240631?, Q4240781?, Krutikhad, Q4245281?, Kulymsky Yogand, Q4249595?, Q4253666?, Q4253786?, Laryogand, Lobachyovad, Logalkad, Q4268387?, Lymzhad, Q4276683?, Q4276864?, Q4276984?, Q4277053?, Malaya Megipugolskayad, Malaya Obd, Maslyakhad, Mega[d], Meretd, Miltyushd, Mozhad, Q4305737?, Nazinskaya Riverd, Q4312813?, Q4319267?, Nyagyn-Yugand, Q4328641?, Ordad, Q4340391?, Oyashd, Paninskiy Yegand, Q4348369?, Q4348389?, Q4348692?, Petrushikhad, Pikovskiy-Yegand, Pitlyard, Povalikhad, Q4370349?, Porosd, Q4373546?, Q4375244?, Pravaya Minchimkinad, Pyzhina Riverd, Pyr'yakhd, Razboynayad, Q4401608?, Q4408738?, Q4409409?, Slezyankad, Sobtyyogand, Sondrovkad, Q4438725?, Staritsad, Suzund, Suryankad, Syn'yakhad, Shudelkad, Chausd, Uskovkad, Teleutkad, Khrapikhad, Q4451439?, Khashgortyogand, Tatoshd, Shelabolikhad, Yunzherkad, Q4453038?, Q4453214?, Q4453303?, Q4454759?, Traygorodskayad, Q4507041?, Q4455510?, Chirukhad, Q4456358?, Q4456471?, Q4456903?, Bol'shaya Tulad, Tulkad, Q4457725?, Q4457747?, Q4458105?, Urtamkad, Q4459416?, Talad, Tagand, Umrevad, Chigasd, Yagodnayad, Chemash”yugand, Chichagd, Khadytayakhad, Q4462480?, Yanyg-Yalbogn'yad, Proliv Khamanel’skaya Ob’d, Shedelgad, Q4470906?, Losikhad, Maraykad, Verkhnyaya Anmad, Q13056491?, Великий Юган, Великий Салим, Kharchikhad, Cheremshankad, Чемровка, Tulad, Zalomnaya Protokad, Bolshaya Kalmankad, Q20827687?, Kuchukd, Seredchikhad, Q18404911?, Q18407858?, Sarad, Eltsovkad, Kamenkad, Inyad, Uend, Uend, Ambarnayad, Erkhadytad, Karasev Logd, Kishkinsky Istokd, Q4284856?, Q4371136?, Sosninsky Yogand, Ustye Stepnayad, Q4457997?, Shugad, Khugotd, Solonovkad, Bobrovkad, Bolshaya Obd, Chesnokovkad, Rucheyd, Malaya Obd, Shadrikhad, Protoka Vylposld, Langepasd і Staraya Obd
Водойми в русліНовосибірське водосховище
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
верхів'ї Обі

Об (рос. Обь, хант. Ас[1]) — річка в Західному Сибіру. Довжина від злиття Бії з Катунню — 3650 км, від початку Іртиша — 5410 км (за довжиною Об є найбільшою річкою в Росії та другою в Азії). Площа басейну (найбільша в Росії) — 2990 тис. км². На півночі річка впадає в Карське море, утворюючи затоку (близько 800 км довжиною), яка має назву Обська губа.

За характером річкової мережі, умовами живлення і формування водного режиму, Об поділяють на 3 ділянки: верхню (до гирла Томі), середню (до гирла Іртиша) і нижню (до Обської губи).

Течія

[ред. | ред. код]

По суті, Об є продовженням річки Катунь, але Об'ю вона називається тільки після злиття Катуні з Бією, тобто після міста Бійська. На початку Об помітно петляє і її течія почергово змінюється в різному напрямку — або на північ, або на захід. Протікає в Алтайському краї через Барнаул, потім якийсь час розділяє Алтайський край і Новосибірську область. Тече через Новосибірську область, зокрема через Новосибірськ. Північніше, в Томській області зливається з Томью, а потім із Чулимом, після чого дещо повертає на захід і біля міста Колпашово зливається з річкою Кеть. У Тюменській області Об протікає через Нижньовартовськ, Сургут, Нефтеюганськ і деякі інші міста. Після Ханти-Мансійська Об повертає на північ, при цьому у неї з цієї ділянки починається дельта, далі, в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Об протікає через Салехард і Лабитнангі. Після цього місця вона помітно розширюється і впадає в Обську губу Карського моря.

Басейн

[ред. | ред. код]

Площа басейну Обі становить 2 990 000 км². З цього показнику річка займає перше місце в Росії. Об також є третьою з водоносності річкою Росії (після Єнісею і Лени).

У південній частині Обі знаходиться Новосибірське водосховище, утворене греблею Новосибірської ГЕС. Греблю споруджували з 1950 до 1961 року; при створенні водосховища було затоплено багато сіл і основна частина міста Бердська. Обське море (як його називають місцеві жителі) служить місцем відпочинку багатьом новосибірцям, на його берегах розташовані численні бази відпочинку і санаторії. Сюди приїжджають туристи і з сусідніх регіонів.

Наприкінці XIX століття побудовано Об-Єнісейський канал[ru], що з'єднав Об з Єнісеєм. Нині[коли?] його не використовують і покинули.

Притоки

[ред. | ред. код]

Основні притоки Обі: Чариш, Алей, Чумиш, Томь, Чулим, Кеть, Іртиш, Північна Сосьва. До Обі також впадають: Великий Юган (впадає в Юганську протоку), Щуча.

Живлення річки переважне снігове. За період весняно-літньої повені річка дає основну частину річного стоку. У верхній течії повінь — з початку квітня, в середній — з другої половини квітня, а в нижній — з кінця квітня — початку травня. Підйом рівнів починається ще при льодоставі; при розтині річки в результаті заторів — інтенсивні короткочасні підйоми рівнів. У верхній течії повінь закінчується в липні, літня межень нестійка, у вересні — жовтні дощовий паводок. В середній і нижній течії спад повені з дощовими паводками, що нашаровуються, триває до льодоставу.

У водах Обі і Обської губи мешкає близько 50 видів і підвидів риб, половина з них промислові. Найцінніші види: осетер, стерлядь, нельма, муксун, чир, тугун, сиг, пелядь. Об'єктами промислу є в основному судак, щука, в'язь, минь, лящ, єлець, плітка, карасі, окунь.

Походження слова «Об»

[ред. | ред. код]

Ненці, що мешкають в низов'ях річки, називали її «Саля-ям», що означає «виступова річка». Ханти і мансі дали їй назву «Ас» — «велика річка», селькупи звали річку «Квай», «Ємє», «Куай». Ці назви означали — «велика річка». Росіяни вперше побачили річку в її пониззі, коли мисливці і купці разом з проводникамі-зирянамі ходили за Уральські гори. І до завоювання Єрмаком Сибіру край навколо Обі називався Обдорським.

Є версія, що назва річки відбулася від мови комі, що означало «сніг», «сніжний замет», «місце у снігу».

Існує також припущення, що назва пов'язана з іранським словом «об» — «вода». І таку назву повноводній річці цілком могли дати народи іраномовної групи, що жили на півдні Західного Сибіру в період з ранньобронзового століття до середньовіччя.

Є і версія про те, що слово «Об» походить від російського «обидві», тобто «обидві річки» — «об», маючи на увазі дві річки — Катунь і Бію, що злилися до Обі.

Міста на Обі

[ред. | ред. код]
Набережна Обі в Нижньовартовську

Основні порти й пристані Обського басейну: Барнаульський річковий порт, Новосибірськ, Томськ, Нижньовартовськ, Сургут, Лабитнангі, Салехард, Павлодар, Омськ, Тобольськ, Тюмень, Ханти-Мансійськ.

Мости

[ред. | ред. код]
Міст через Об в Барнаулі

напрямом від гирла до витоку:

  • Сургутський міст (Сургут, ХМАО);
  • залізничний міст у Сургуті;
  • Шегарській міст (поблизу села Мельніково, Томська область);
  • на північному обході Новосибірська (2008);
  • у межі Новосибірська;
  • залізничний міст на Транссибі (Новосибірськ);
  • Комунальний міст (Новосибірськ);
  • два залізничні мости на південному обході Новосибірська;
  • дамба ГЕС;
  • старий міст (авто, залізничний) в Барнаулі;
  • новий міст в Барнаулі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Koshkareva, N. B. (2004). Khănty i︠a︡săn︠g︡n putărtlʹŭv = Pogovorim po-khantyĭski : uchebnik. Novosibirsk: Sibirskiĭ khronograf. ISBN 5-87550-197-9. OCLC 180160289.