Об'єкт (семантична категорія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Об'є́кт — семантична категорія синтаксису, що стосується назв предметів або істот, на які спрямовано дію, процес або стан, звичайно виражені дієсловом.

Із семантико-синтаксичного боку входить до семантичної структури речення як необхідний компонент, що вказує у системі мови на правобічну валентність предиката. З функцією об'єкта пов'язані терміни «об'єктне значення», «об'єктна функція», «об'єктне відношення», «об'єктна валентність».

В українській граматичній традиції поняттям об'єкт охоплюють ряд семантичних категорій типу власне об'єкта, адресата, знаряддя, засобу тощо:

«О Боже мій, які побачила я очі!» (Ліна Костенко);
«Зніми мені легенькою рукою Сніжинку із брови» (Дмитро Павличко).

Об'єкт протиставляється семантичній категорії суб'єкта.

Література

[ред. | ред. код]