Обговорення:Іван Мазепа в культурі
Додати темуПерейменування
[ред. код]Вважаю за доречне перейменувати статтю на Іван Мазепа у мистецтві, бо література, то розділ мистецтва, відповідно йде поєднання родового поняття із видовим. --ДмитрОст 06:05, 5 вересня 2011 (UTC)
Зроблено--Piznajko (обговорення) 05:58, 19 лютого 2018 (UTC)
Додаткові джерела для розширення статті
[ред. код]- Розділ про живопис статті Мазепа (Байрон)
- http://web.archive.org/web/20170807113258/http://uocc.ca/pdf/reflections/Mazepa%20Life%20&%20Lit%20Final%20Draft%20web.pdf Hetman Ivan Mazepa in Life and Literature
- Hubert F. Babinski, The Mazeppa legend in European romanticism
- http://web.archive.org/web/20170705110702/http://www.haidamaka.org.ua/0254.html Іван Мазепа - гетьман української долі
Зокрема, є наступні картини, про які не згадано у статті:
Однак найбільшого поширення серед мистецької еліти тогочасної Європи набувають картини більш та менш відомих художників, які в основному зображують різні сцени легенди про Мазепу, керуючись поетичними рядками поем Байрона та Гюго. Один з перших живописних образів Мазепи у 1823 році створив француз Теодор Жеріко. Згодом з'явився не один десяток полотен, які за тематикою відображення легендарної оповіді можна розділити за такими назвами: «Старий Мазепа розповідає свою історію Карлу XII» (художник Деверіа, 1839; Коссак, 1860); «Визнання Терезою кохання до Мазепи» (Ріхтер; Яколін, 1850); «Схвалення Мазепи» (Баугіан, Коссак); «Покарання Мазепи» (Буланже, 1827; Гуєснет, 1872); «Погоня вовків за конем Мазепи» (Верне, 1826; Буланже, 1839; Венцель; Геримський); «Пододаив» вплав Дніпра» (Жеріко,1823; Делакруа, 1824); «Мазепа і стадо диких коней» (Верне, 1825; Геримський); «Смерть коня Мазепи» (Буланже, 1830; Лерай, 1849; Морот, 1882; Коссак); «Козаки знаходять Мазепу» (Харпенте; Геримський; Леві,1875); «Мазепа у козацькій хаті» (Деверіа, 1839); «Помста Мазепи» (Баугіан, Яколін). Найбільш видатним серед цих багатьох картин визнається монументальне полотно Луї Буланже, що зберігається в Музеї мистецтв французького міста Руан і зображає сцену боротьби Мазепи під час прив'язування його до коня. Експерти відзначають певне наслідування більшістю художників рубенсівського стилю та факту присутності в них певного еротизму, адже майстри пензля подають образ оголеного літературного Мазепи. Він сприймається як романтичний герой-коханець, який хоча й не уник покарання за свій гріх, але не скорився тяжкій долі. --Piznajko (обговорення) 06:03, 19 лютого 2018 (UTC)